Положення постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» не поширюються на військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій.

Грошове забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій», тому положення постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» не є застосовними в таких правовідносинах.

Такий висновок зробила судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі про визнання протиправною бездіяльності Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) щодо ненарахування та невиплати позивачу – військовослужбовцю, відрядженому до регіонального структурного підрозділу Украероруху для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, додаткової винагороди згідно з постановою КМУ № 168.

Верховний Суд за результатами розгляду цієї справи залишив касаційну скаргу без задоволення, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими було відмовлено в задоволенні позову, – без змін з огляду на таке. 

Судова палата, вирішуючи в цій справі питання про поширення / непоширення на відряджених військовослужбовців дії постанови КМУ № 168, зауважила, що зі змісту ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» слідує, що правове регулювання визначення порядку грошового забезпечення військовослужбовців (абз. 2 ч. 4 ст. 9) та військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій (абз. 3 ч. 4 ст. 9), здійснюється різними нормативно-правовими актами.

Суд врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 29 серпня 2024 року у зразковій справі № 640/13029/22, про те, що виплата додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн повинна здійснюватися як стимулювання виключно тим військовослужбовцям Збройних Сил України, які своїми безпосередніми діями здійснюють захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України, а тому п. 1 постанови КМУ № 168 не поширюється на військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, грошове забезпечення яким виплачується відповідно до постанови КМУ № 104.

У зв’язку з цим судова палата констатувала про помилкове ототожнення порядку та умов виплати грошового забезпечення військовослужбовців і військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, і поширення на останніх  дії постанови КМУ № 168.

Таким чином, Верховний Суд виснував, що позивачу виплачуються тільки оклади за військовими званнями і надбавка за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, а інші складові грошового забезпечення – як для відповідних працівників структурного підрозділу Украероруху. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху, здійснюється за рахунок коштів цієї установи, і оскільки додаткова винагорода в розмірі 30000,00 грн є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців, виплати якої для працівників цієї установи не передбачено, то й відсутні правові підстави для її виплати позивачу.

Постанова судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян КАС ВС від 19 березня 2026 року у справі № 160/13876/22 (провадження № К/990/14195/23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/135028421.

Верховний Суд