Права людини є однією з основоположних цінностей сучасного демократичного суспільства, а їх забезпечення – ключовим обов’язком держави. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на такі аспекти, як умови тримання підсудних у залі суду та їх транспортування до місця розгляду справи. Ці, на перший погляд, технічні питання насправді істотно впливають на дотримання фундаментальних прав, зокрема права на справедливий суд та заборону катувань і нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження.

Про це зауважив суддя Великої Палати Верховного Суду Лев Кишакевич під час дискусійної платформи «Права людини крізь призму практики ЄСПЛ: металеві клітки та бокси в судах, умови конвоювання як чинники порушення права на справедливий суд і заборону катувань», яка відбулася в м. Івано-Франківську.

Як розповів Лев Кишакевич, ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що утримання підсудних у металевих клітках є несумісним із принципами поваги до людської гідності. Така практика, на переконання Суду, має виразно принизливий характер, оскільки вона не лише обмежує фізичну свободу особи, але й публічно демонструє її нібито небезпечність. Це викликає в людини почуття сорому, страху та приниження, що прямо суперечить положенням ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Важливо, що ця стаття має абсолютний характер і не допускає жодних винятків, навіть у випадках, коли йдеться про осіб, підозрюваних у вчиненні тяжких злочинів.

Суддя проаналізував практику ЄСПЛ щодо утримання осіб у скляних боксах у судах, зауваживши, що Суд у своїх рішеннях звертає увагу на розміри скляного боксу, можливість вільно рухатися, рівень вентиляції, доступ до свіжого повітря, а також на те, чи має обвинувачений можливість ефективно спілкуватися зі своїм захисником. Якщо такі умови є неналежними, навіть скляний бокс може бути визнаний таким, що принижує гідність людини. Крім того, ізоляція підсудного від інших учасників процесу може ускладнювати його активну участь у розгляді справи, що також впливає на справедливість судового розгляду.

Наприклад, 5 березня 2026 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справі KRYUK v. Ukraine.  Заявники стверджували, що їхнє утримання там було таким, що принижує гідність, і подібним до умов, у яких обвинувачені утримувалися в металевій клітці. Зокрема, вони мали труднощі у спілкуванні зі своїми адвокатами та не могли чути учасників. Утім, Суд встановив, що розміщення підсудних за скляними перегородками або в скляних боксах саме по собі не передбачає елементу приниження, достатнього для досягнення мінімального рівня жорстокості, забороненого ст. 3 Конвенції, як у випадку з металевими клітками. Тож ЄСПЛ визнав цю частину скарги явно необґрунтованою.

У справі ZINCHENKO AND TAMTURA v. Ukraine (рішення від 5 березня 2026 року) ЄСПЛ розглянув скаргу заявників на нібито нелюдське й таке, що принижує гідність, поводження у зв’язку з їх утриманням у скляній кабіні під час судових засідань. Обставини справи свідчать, що заявники, обвинувачені в тяжких злочинах, пов’язаних із подіями Євромайдану, протягом тривалого періоду (2016–2017 роки) утримувалися в скляному боксі разом з іншими підсудними під час 77 судових засідань, значна частина яких тривала від трьох до семи годин.

ЄСПЛ дійшов висновку, що сукупність обставин у цій справі не свідчить про досягнення порогу жорстокості чи приниження, необхідного для застосування ст. 3 Конвенції. Наведені умови не спричинили страждань або труднощів такої інтенсивності, що виходили б за межі неминучого рівня дискомфорту, притаманного триманню під вартою. Відповідно, Суд визнав цю частину заяви явно необґрунтованою, підтвердивши тим самим індивідуалізований, контекстуальний підхід до оцінки подібних скарг у межах ст. 3 Конвенції.

Щодо відповідної практики Верховного Суду Лев Кишакевич зазначив про постанову ККС ВС від 6 листопада 2025 року у справі № 335/4734/18 (провадження № 51-4644км24). У ній ВС зробив висновок, що закон не передбачає можливості перебування обвинуваченого, якому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, поза спеціально обладнаним місцем у залі судового засідання.

А в ухвалі об’єднаної палати ККС ВС від 27 травня 2019 року у справі № 766/22242/17 (провадження № 51-7276кмо18) за результатами розгляду клопотання сторони захисту про забезпечення можливості перебування обвинуваченого під час судового засідання поза межами місця для утримання осіб, які тримаються під вартою, ВС вказав на таке. Розміщення підсудних за скляними перегородками або в скляних кабінах саме по собі не містить елементу приниження, достатнього для досягнення мінімального рівня суворості, хоча цей рівень може бути досягнутий, якщо обставини ув’язнення заявників, взяті в цілому, спричиняють їм страждання або труднощі такої інтенсивності, що перевищують неминучий рівень страждань, властивих утриманню.

Захід організувало Регіональне представництво Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Івано-Франківській області спільно з ГО «Україна без тортур».

Верховний Суд