У цьому кримінальному провадженні суди попередніх інстанцій визнали особу винуватою і засудили її за ч. 2 ст. 149 КК України. У касаційних скаргах захисник і прокурор стверджували, що апеляційний суд безпідставно не зарахував обвинуваченій у строк призначеного покарання термін її попереднього ув’язнення у Федеративній Республіці Німеччина в межах екстрадиційної процедури, чим порушено приписи ст. 577 КПК України.

Змінюючи вирок апеляційного суду в частині призначеного покарання, Верховний Суд вказав, що відповідно до ст. 577 КПК України час тримання виданої особи під вартою на території запитуваної держави у зв’язку з вирішенням питання про видачу в Україну, а також час її етапування зараховуються до загального строку відбування покарання, призначеного вироком суду України.

Як вбачається з матеріалів провадження, постановою слідчого від 29 липня 2022 року обвинувачену було оголошено в міжнародний розшук. Ухвалою слідчого судді місцевого суду від 2 березня 2023 року їй обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а 30 серпня 2024 року на виконання вказаної ухвали слідчого судді та у зв’язку з клопотанням українських правоохоронних органів про затримання обвинуваченої (червоне повідомлення Інтерполу) цю особу затримали на території Федеративної Республіки Німеччина. Того ж дня ухвалою Окружного суду Тіргартена вирішено продовжити строк її тримання під вартою в межах екстрадиційної процедури. Згодом, 31 жовтня 2024 року, ухвалою Вищого суду Берліна в справі про екстрадицію обвинуваченої її звільнили від подальшого виконання арешту під заставу.

Зі змісту наданих стороною захисту копій документів, а також із долучених прокурором під час касаційного розгляду відповідей уповноважених органів вбачається, що обвинувачена утримувалася під вартою в період із 30 серпня по 31 жовтня 2024 року на території Федеративної Республіки Німеччина саме на виконання доручення України про її екстрадицію в рамках цього кримінального провадження, що в суді касаційної інстанції підтвердили як сторона обвинувачення, так і сторона захисту. Тож колегія суддів ККС ВС вважає за необхідне зарахувати обвинуваченій у строк покарання вказаний період.

Постанова ККС ВС від 8 квітня 2026 року у справі № 607/2285/25 (провадження № 51-4647км25) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/135655444.

Верховний Суд