Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Ян Берназюк взяв участь у запуску курсу HELP «Навколишнє середовище і права людини» в тьюторському форматі за підтримки проєкту Ради Європи «HELP (Освіта в галузі прав людини для представників юридичних професій) для України, в тому числі під час війни», Фаза ІІ у співпраці з Тренінговим центром прокурорів України та Національною школою суддів України для 40 прокурорів і суддів.

Ян Берназюк виступив з доповіддю на тему «Екологічні права людини: практика Верховного Суду, ЄСПЛ та Суду справедливості ЄС».

У межах доповіді спікер актуалізував питання конституційних норм забезпечення екологічної безпеки, наголосивши, що вона є невід’ємною складовою публічного інтересу та позитивних зобов’язань держави. Суддя проаналізував застосування ст. 2, 6, 8 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також положення Хартії ЄС про основоположні права. Спікер підкреслив, що, на відміну від Конвенції, Хартія містить окрему норму щодо охорони довкілля. Це дозволяє Суду справедливості ЄС розглядати екологічні стандарти як самостійний елемент правопорядку, а не лише як похідні від права на приватне життя чи здоров'я.

Суддя детально розглянув кейс Суду справедливості ЄС у справі «C.Z. та інші проти Ilva S.p.A. та інших», а також позиції ЄСПЛ у справах «Verein KlimaSeniorinnen Schweiz та інші проти Швейцарії», «Duarte Agostinho та інші проти Португалії та 32 інших держав» і «Locascia та інші проти Італії».

Ян Берназюк приділив увагу і практиці Верховного Суду, зокрема висвітлив правові позиції, сформовані у справах № 440/1326/25, № 320/29225/23, № 400/2062/23 та № 420/22829/21.

Крім того, доповідач розкрив зміст поняття суспільного (публічного) інтересу та визначив його ключові ознаки:

1) безпосередньо пов'язаний з моральністю та моральними засадами;

2) може збігатися із загальнодержавними інтересами та/або охоплювати локальні інтереси певної територіальної громади або соціальної групи;

3) відображає прагнення всього суспільства або його переважної частини; максимально відтворює (відстоює) інтереси всіх соціальних груп для досягнення в суспільстві справедливості як найвищого блага;

4) може мати національний характер (суверенітет, благоустрій населених пунктів, надрокористування, захист довкілля, безпека громадян, доступ до публічної інформації, охорона об’єктів культурної спадщини та ін.) або міжнародний (глобальна безпека, охорона здоров’я, подолання бідності у світі та ін.);

5)  зміст інтересу визначається індивідуально для кожної ситуації, проте він завжди нерозривно пов'язаний із безпекою, захистом життя і здоров'я людини, а також підтримкою державних інституцій, що забезпечують ці права.

Детальніше – у презентації Яна Берназюка за посиланням: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezent2026/187_Environmental_Rights_SC_ECtHR_CJEU_bernaziuk.pdf .

Верховний Суд