Суд має право вжити заходів забезпечення позову за ГПК України та інших заходів у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами. Всі питання, пов’язані із зупиненням дії рішення Антимонопольного комітету України (АМК), прийнятого згідно з ч. 1 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має вирішувати господарський суд, який розглядає справу про визнання такого  рішення недійсним.

АМК прийняло рішення, зазначене в ч. 1 ст. 48 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» (Закон № 2210-III), про порушення Товариством конкурентного законодавства та накладення штрафу (рішення_1), а також окреме рішення про визнання «основного» рішення таким, дія якого не зупиняється у зв’язку з порушенням господарським судом провадження у справі про визнання «основного» рішення недійсним (рішення_2).

Товариство до пред’явлення позову про визнання недійсним рішення_1 звернулося до суду із заявою про забезпечення, в якій просило суд: зупинити виконання рішення_2;  на час зупинення дії рішення_2 зупинити виконання рішення_1 та ін.

Суд першої інстанції заяву задовольнив частково, зупинивши виконання рішення_2 стосовно Товариства. Суд апеляційної інстанції в задоволенні заяви відмовив, зазначивши, що право суду зупинити дію рішення АМК за спеціальною нормою Закону № 2210-III не може розглядатися як підстава для забезпечення позову в порядку ГПК України.

КГС ВС, розглянувши касаційну скаргу й залишивши постанову апеляційної інстанції без змін з інших, ніж зазначено в ній, мотивів, зауважив, що суд має право вжити заходів забезпечення позову за ГПК України та інших заходів у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова в цьому) перебуває в прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного спору.

За змістом статей 48, 56, 60 Закону № 2210-III поняття «зупинення дії рішення АМК» та «зупинення виконання рішення АМК» не є тотожними, що обумовлюється правовою суттю та правовими наслідками.

Господарський суд, який розглядає справу про визнання недійсним рішення АМК, прийнятого за ч. 1 ст. 48 Закону № 2210-III [основне рішення], залежно від обставин справи за наявності достатніх підстав має право прийняти рішення про зупинення дії цього рішення, що й матиме наслідком зупинення його виконання.

Постанова КГС ВС від 26 березня 2026 року у справі № 910/14711/25 – http://reyestr.court.gov.ua/Review/135309281.

Верховний Суд