Оголошення особи, яка зникла безвісти під час війни, померлою — це особлива судова процедура, що усуває правову невизначеність для родичів. Вона дозволяє відкрити спадщину, оформити пенсію за втратою годувальника, розірвати шлюб та вирішити інші майнові й сімейні питання.

Основним нормативним актом є стаття 46 Цивільного кодексу України (ЦК України).

Загальне правило: особу можна оголосити померлою, якщо протягом трьох років немає відомостей про місце її перебування. Якщо зникнення сталося за обставин, що загрожували життю (нещасний випадок), строк скорочується до шести місяців.

Під час війни діє спеціальне правило (частина 2 статті 46 ЦК України):

• Особа, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями або збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій.
• Суд, з урахуванням конкретних обставин справи, може оголосити особу померлою і раніше — але не раніше ніж через шість місяців від настання обставин, які загрожували смертю або дають підстави припускати загибель.

Також застосовується Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» від 12.07.2018 № 2505-VIII (зі змінами). Цей закон регулює надання статусу «зниклий безвісти за особливих обставин» (збройний конфлікт, воєнні дії тощо) та ведення Єдиного реєстру таких осіб. Наявність статусу не перешкоджає зверненню до суду, а навпаки, слугує важливим доказом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 дала ключові роз’яснення щодо обчислення строків:

• Шестимісячний строк не прив’язується до скасування воєнного стану в Україні загалом чи закінчення воєнних дій на всій території держави.
• Він відраховується від дня закінчення активних бойових дій на території (місці) ймовірної загибелі особи або від дня настання конкретної події, яка призвела до загибелі (наприклад, ракетний удар, підрив на міні, обстріл), навіть якщо подія сталася поза зоною активних бойових дій, але внаслідок воєнних дій.
• Воєнний стан ≠ воєнні дії. Не потрібно чекати два роки після скасування воєнного стану по всій країні.

Суди нижчих інстанцій активно застосовують цю позицію, оцінюючи кожну справу індивідуально (місце зникнення, свідчення, документи від військової частини, поліції тощо).

Оголошення померлою — це припущення смерті на підставі непрямих доказів. Особу оголошують померлою від дня набрання рішенням суду законної сили, хоча в деяких випадках суд може вказати день вірогідної смерті (частина 3 ст. 46 ЦК України).

Заяву до суду подають близькі родичі (подружжя, діти, батьки) до місцевого загального суду за місцем свого проживання або за останнім відомим місцем проживання зниклої особи — в порядку окремого провадження (статті 305–309 ЦПК України).

До заяви додають:

• докази зникнення (довідка від поліції, військової частини, статус «зниклий безвісти за особливих обставин»);
• документи, що підтверджують обставини, які загрожували життю;
• докази відсутності відомостей протягом необхідного строку.