Наявність або відсутність офіційного місця роботи не впливає на обов’язок батьків матеріально забезпечувати свою неповнолітню дитину. Саме тому втрата роботи, а тим паче принципове небажання працевлаштовуватися не є підставою для припинення або несплати аліментів.

У разі офіційної реєстрації особи як безробітної, аліменти можуть утримуватися із державної допомоги по безробіттю. Це правило поширюється і на тих платників, які отримали відповідний статус уже після набрання законної сили судовим рішенням про стягнення аліментів. У такому випадку державний виконавець після отримання інформації про перебування боржника на обліку в центрі зайнятості звертає стягнення на призначену допомогу.

Якщо ж платник аліментів не має роботи та грошової допомоги по безробіттю, нарахування платежів здійснюється, виходячи із середньої заробітної плати, визначеної органами державної статистики для регіону, де зареєстроване його місце проживання. При цьому гарантований законом мінімальний розмір аліментів залишається незмінним незалежно від працевлаштування особи – він не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. У разі отримання неофіційних доходів суд може визначити аліменти у твердій грошовій сумі

Закон також дозволяє батькам самостійно врегулювати питання утримання дитини шляхом укладення нотаріально посвідченого договору, у якому визначаються розмір, порядок і строки сплати аліментів. Якщо ж один із батьків ухиляється від виконання свого обов’язку, мотивуючи це відсутністю роботи, питання вирішується вже у судовому порядку.

Під час розгляду справи суд визначає суму аліментів, яка має забезпечувати належний рівень утримання та гармонійний розвиток дитини. Водночас суд враховує не лише офіційні доходи платника, а й його фактичний майновий стан. Якщо особа здійснює значні витрати, походження коштів на які не може підтвердити, це також може бути враховано при визначенні розміру аліментів.

Після набрання рішенням суду законної сили стягувач має звернутися до органу державної виконавчої служби для відкриття виконавчого провадження та примусового стягнення належних коштів.

У разі накопичення заборгованості фахівці юстиції застосовують передбачену законодавством низку тимчасових обмежень, зокрема:

• внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників;
• тимчасове обмеження права виїзду за межі України;
• накладення арешту на банківські рахунки та майно;
• тимчасове обмеження права керування транспортними засобами.

  Такі заходи діють до моменту повного погашення заборгованості зі сплати аліментів.

Окремо слід пам’ятати, що злісне ухилення від сплати аліментів, призначених рішенням суду, а також умисне невиконання батьками обов’язку щодо утримання неповнолітніх чи непрацездатних дітей може мати кримінально-правові наслідки. За такі дії закон передбачає покарання у вигляді громадських робіт на строк від 80 до 120 годин, арешту на строк до трьох місяців або позбавлення волі строком до двох років.

Сумське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України