З нагоди сьомої річниці з дня створення Вищий антикорупційний суд провів конференцію «7 років ВАКС: здобутий досвід та стратегічні виклики майбутнього», яка об’єднала суддівську спільноту, представників антикорупційних органів, адвокатів, науковців і міжнародних експертів. В обговоренні також узяли участь Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, заступник голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Антонюк і суддя ВС у Касаційному цивільному суді Євген Петров.

Вітаючи колег із річницею, Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко зауважив, що 7 років діяльності ВАКС, від ідеї створення вищого спеціалізованого суду з розгляду корупційних і пов’язаних із ними кримінальних правопорушень та її закріплення в законі до етапу повноцінного становлення інституції, – значний період. Попереду – не менш складний етап зрілості та подальшого вдосконалення, адже, на переконання Голови ВС, суд не існує окремо: він є частиною суспільства і має реагувати на зміни в законодавстві й правовідносинах, звісно, дотримуючись принципів верховенства права, законності й конституційних норм.

Ефективна діяльність ВАКС протягом цих років підтверджує, що навіть в умовах російської збройної агресії правова система України не лише розвивається, а й послідовно йде шляхом реформ, сповідуючи європейські цінності. Національні суди сьогодні продовжують забезпечувати правову стабільність у державі, і значну роль у цьому відіграє саме Вищий антикорупційний суд, адже боротьба з корупцією є пріоритетом і в мирний час, а в період війни – це ще й питання безпеки та стійкості держави, наголосив Станіслав Кравченко.

Про результати роботи Вищого антикорупційного суду за цей період розповів голова ВАКС Ігор Строгий. Так, упродовж 7 років суд ухвалив 431 вирок у кримінальних провадженнях, 54 рішення у цивільних справах та 79 рішень в адміністративних справах, а слідчі судді розглянули понад 70 тис. клопотань, скарг і заяв. «За цими цифрами та за кожним рішенням – права і свободи людини, відповідальність суддів і щоденна злагоджена праця всього апарату суду», – сказав очільник ВАКС.

Як зазначив голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик, створення Вищого антикорупційного суду стало важливим кроком у реформуванні судової системи України й розбудові культури нульової толерантності до корупції. «Сьогодні ми можемо констатувати: ВАКС відбувся як інституція. Це демонструють результати його роботи. Безперервне функціонування ВАКС має важливе значення для ефективної реалізації державної політики у сфері протидії корупції, забезпечення невідворотності покарання і виконання Україною євроінтеграційних обов’язків», – переконаний Григорій Усик.

Керівник відділу «Європейська інтеграція, врядування та верховенство права, громадянське суспільство» Представництва ЄС в Україні Асієр Сантільян акцентував, що створення ВАКС 7 років тому стало одним із найважливіших рішень у сфері боротьби з корупцією і результати цього рішення видно зараз. Водночас, додав він, антикорупційні реформи повинні впроваджуватися й надалі. І не тільки тому, що виконання зобов’язань за переговорними розділами наблизить вступ України до Європейського Союзу, а насамперед тому, що саме антикорупційні заходи є внеском в оборону України, покращення інвестиційного і бізнес-клімату в державі й післявоєнне відновлення України.

У межах другої дискусійної панелі Наталія Антонюк і Євген Петров обговорили перспективи підвищення ефективності судового розгляду.

За словами Наталії Антонюк, за 7 років ВАКС розглянув значну кількість непростих корупційних кейсів. Щодо критеріїв визначення ефективності роботи кримінальної юстиції в боротьбі з корупцією заступник голови ККС ВС розмежувала два моменти: ефективність з погляду сьогодення і ефективність у перспективі майбутнього. На сьогодні в Україні значна кількість корупційних проваджень, а отже випадки корупції не замовчуються і викриваються, триває боротьба з цим явищем. Однак з проєкції на майбутнє показником ефективної роботи кримінальної юстиції, на думку Наталії Антонюк, буде зміщення уваги на запобігання таким злочинам.

Говорячи про запобіжники зловживання сторонами процесуальними правами під час судового розгляду, спікерка наголосила на необхідності спільного розуміння всіма сторонами того, з якою метою КПК України надає певні права і гарантії учасникам. Процесуальні зловживання ведуть до тривалих судових розглядів, а це ускладнює можливість розгляду проваджень у розумний строк.

Про особливості застосування процедури цивільної конфіскації розповів Євген Петров. Як він пояснив, поява інституту цивільної конфіскації (визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави) у приватному праві викликала багато запитань, адже цей інститут більше притаманний публічному праву.

Проблемним, зокрема, є те, що в основу визнання активів необґрунтованими покладено принцип in rem (проти речі), за якого процес спрямований проти майна (активів), а не проти конкретної особи. У ситуації, коли позов був поданий до спеціального суб'єкта, який може бути відповідачем згідно із законом, і такий спеціальний суб'єкт помирає під час розгляду справи, виникає колізія між принципом цивільної конфіскації in rem  (проти речі) та загальним інститутом спадкування, відповідно до якого спадщину не можна прийняти частково.

Окрім того, Євген Петров зауважив про необхідність уже сьогодні замислитися над проблематикою визнання необґрунтованими цифрових активів і можливістю реального виконання судових рішень у таких справах.

Загалом, зазначив суддя, дуже багато питань у сфері цивільної конфіскації в приватному праві потребує спільного вирішення через діалог між суддями всіх інстанцій та законодавцем.

Відеозапис заходу доступний за посиланням – https://www.youtube.com/watch?v=e3ZWfT847gU. 

Верховний Суд