Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
На Х Харківському міжнародному юридичному форумі, організованому Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого, у межах панельної дискусії «Право на справедливий суд в умовах збройного конфлікту і повоєнного відновлення країни у вимірі ЄКПЛ», що відбулася 22 вересня 2026 року, спікерами виступили секретар Пленуму Верховного Суду, суддя ВС у Касаційному цивільному суді Дмитро Луспеник та суддя КЦС ВС Наталія Сакара.
Дмитро Луспеник виступив із доповіддю на тему «Цивільний процес в умовах війни: дискурс і реальність, або що змінилося з 2022 року?». Доповідач зазначив, що війна, яка розпочалася внаслідок збройного нападу росії на Україну, застала вітчизняну судову систему в найскладніший час. При цьому чіткого алгоритму дій для суддів, працівників апаратів судів, голів судів вироблено не було. Проте війна, як би дивно це не звучало, згуртувала судову систему, змусила суддів працювати інакше. Не лише суддівською спільнотою визнано, що судовій системі вдалося зберегти стабільність і продовжити здійснювати правосуддя відповідно до високих стандартів, вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ щодо доступу до правосуддя. Адже, за Конституцією України, право на судовий захист є абсолютним і не може бути обмежене навіть під час війни, а отже суди зобов'язані забезпечувати його за будь-яких умов.
Спікер зазначив, що жодна судова система в будь-якій країні світу не розрахована на роботу в умовах війни, оскільки правила судочинства орієнтовані на застосування у мирний час.
У своїй доповіді Дмитро Луспеник зупинився на тому, як суди здійснювали правосуддя, коли звичні норми процесуального права довелося застосовувати до незвичних реалій, за відсутності комплексного процесуального законодавства, яке б регулювало процесуальні правовідносини під час війни.
Суддя також розповів про застосування норм процесуального права під час здійснення правосуддя в умовах війни та роль Верховного Суду, який зміг забезпечити єдність судової практики з цих питань. Він звернув увагу на точкові законодавчі зміни, які значно допомогли у відправленні правосуддя. Доповідач розглянув і проблемні питання судового правозастосування під час війни, які висвітлені у презентації, та звернувся до науковців із проханням надати роз’яснення щодо окремих спірних питань.
Презентація Дмитра Луспеника – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezent2026/Prezent_Cuviln_protces.pdf
Наталія Сакара в доповіді «Надмірний формалізм як перешкода в доступі до правосуддя: огляд окремих правових позицій» висвітлила сутність надмірного формалізму як явища, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд, проаналізувала останні рішення ЄСПЛ, а також окремі правові позиції Верховного Суду з цього приводу.
Доповідачка зазначила, що суд не може допускати надмірного формалізму при вчиненні будь-якої процесуальної дії, наприклад при визначенні сутності заяви лише за її назвою; оцінці дотримання вимог щодо стилю написання заяви; перевірці дотримання вимог щодо змісту заяви; оцінці дотримання вимог щодо зазначення об’єкта оскарження; вирішенні питання щодо звільнення особи від сплати судового збору та оцінці доказів її сплати; оцінці виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви (заяви) без руху; обчисленні строків на оскарження та вирішенні питання щодо їх поновлення тощо.
Після завершення виступів Дмитро Луспеник і Наталія Сакара відповіли на запитання учасників дискусії.
Презентація Наталії Сакари – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezent2026/Prezent_Nadmirn_Formalizm.pdf

