Днями у Верховній Раді України відбувся круглий стіл «Новий Цивільний кодекс України: правила життя після війни» за участю, зокрема, Голови Верховного Суду Станіслава Кравченка і голови Касаційного цивільного суду у складі ВС Марини Червинської. Це був підсумковий захід першого етапу Всеукраїнського туру Голови Верховної Ради України «Парламентський діалог», присвяченого підготовці нового Цивільного кодексу України. Народні депутати України, представники органів державної влади, суддівської спільноти та провідних цивілістичних центрів України розглянули ідеї, пропозиції і зауваження, зібрані під час «Парламентського діалогу», та напрями подальшого вдосконалення Кодексу.

Під час круглого столу Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук наголосив, що саме сьогодні, в умовах війни, ми повинні думати про нову форму суспільного договору, яка об’єднуватиме нас у реалізації нашого прагнення жити краще. Цивільний кодекс, на його переконання, повинен стати системою компромісу українського суспільства.

«Новий Цивільний кодекс України проходить максимальне публічне обговорення. Ми отримали дуже багато зауважень і питань. Ми їх усі проаналізуємо й пропрацюємо з робочою групою з розробки проєкту нового ЦК України. Надалі  заплановані зустрічі з нотаріусами, адвокатами, суддями, адже їхня практика, досвід і бачення є визначальними для нас. Ми продовжуватимемо спільну роботу на рівні комітетів Верховної Ради України, Міністерства юстиції України та Верховного Суду», – запевнив Руслан Стефанчук.

Голова Верховної Ради України пояснив, що оновлення національного цивільного законодавства передбачає врахування розвитку суспільних відносин, цифровізації, технологічних змін, воєнного контексту та євроінтеграційних прагнень України. Зокрема, ідеться про цифрові, репродуктивні права та їх спадкування, право на інформаційний спокій, право на забуття, захист репутації й приватних даних тощо.

Щодо речового права спікер повідомив, що новий Цивільний кодекс міститиме норми щодо інноваційних цифрових об’єктів – акаунтів, криптовалюти (у тому числі NFT), віртуальних активів.

Новий Кодекс передбачає і кодифікацію питань щодо інтелектуальної власності, функціонування ШІ, IT-кластеру. Заплановано також доповнення переліку договорів новими формами, які існують у європейському праві й відповідають сучасним реаліям.

Окремо спікер звернув увагу на оновлення блоку питань, пов’язаних з війною. Вводиться поняття «воєнний делікт», що дасть можливість запустити міжнародний компенсаційний механізм для відшкодування шкоди, завданої агресією рф.

Як зазначив Міністр юстиції України Денис Маслов, новий документ, який стане інфраструктурою правової держави, вдасться ухвалити саме за результатами повноцінного діалогу між представниками різних гілок влади, професійною, науковою спільнотами, громадськістю.

Для Мін’юсту ця реформа теж має особливе значення, додав Денис Маслов. Запропонована модель Кодексу передбачає низку новел, реалізація яких належить до сфери діяльності Міністерства. Необхідно, щоб кожна така новела отримала належне процедурне, організаційне і технологічне забезпечення.

Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко акцентував, наскільки важливо, що в діалозі з оновлення Цивільного кодексу України представлена і судова влада: саме в суді норма права проходить одну з найважливіших перевірок – перевірку практикою.

Він зосередився на трьох ключових аспектах оновлення Кодексу, які мають бути враховані: юридична визначеність, якість закону й системна кодифікація.

За словами Голови ВС, для суду юридична визначеність – не абстрактна правова категорія. Це щоденна практика. Людина має розуміти, які правила діють, які права має, які обов'язки бере на себе і якими будуть правові наслідки її поведінки. Саме тому новий Кодекс має дати правозастосувачу максимально чітку систему координат, зберігаючи баланс між гнучкістю норми для розвитку приватних відносин і достатньою визначеністю для передбачуваного правозастосування.

Водночас для судової практики має значення не лише те, що передбачає закон, а й те, як це сформульовано. Якісний кодекс – це насамперед внутрішньо узгоджена система: поняття, використане в загальних положеннях, повинне мати той самий зміст у спеціальних нормах, а книги Кодексу не мають створювати колізію між собою. Не менш важливим є співвідношення Цивільного кодексу України зі спеціальним законодавством.

Третій аспект, на якому зосередився Голова ВС, – системна кодифікація. Сьогодні приватні відносини стають дедалі складнішими, і це потребує законодавчої відповіді. Однак реакція на нові суспільні явища не повинна перетворювати цивільне законодавство на нескінченний набір точкових змін. Кодекс має бути системою принципів і правових конструкцій, здатною працювати з тими відносинами, яких сьогодні ми ще не можемо передбачити.

Крім того, за роки застосування чинного ЦК України сформовано значний масив судової практики, зокрема правових висновків Верховного Суду. З огляду на правову тяглість, оновлюючи Кодекс, важливо чітко розуміти, де законодавець свідомо змінює правове регулювання і, відповідно, закладає підстави для нового підходу судової практики, а де йдеться про уточнення або вдосконалення норми без зміни її правової суті.

«Діалог законодавця, науки та судової практики під час підготовки Кодексу має бути не формальністю, а одним із механізмів забезпечення його якості. Для судової влади успіх реформи Цивільного кодексу вимірюватиметься не кількістю нових статей чи нових правових інститутів. Він вимірюватиметься тим, наскільки зрозумілими стануть правила для людини, наскільки передбачуваним буде їх застосування і наскільки стабільною зможе бути судова практика», – зауважив Голова ВС.

Він узагальнив, що Верховний Суд свідомий своєї ролі в цьому значущому процесі – підготовці зрозумілого, системного, сучасного і водночас достатньо стабільного Цивільного кодексу України – і готовий до подальшої співпраці з парламентом та урядом.

На переконання голови КЦС ВС Марини Червинської, ідеться не про демонтаж чинного регулювання цивільних правовідносин, а про оновлення того, що вже є. І це принципово.

Вона зазначила, що чинний ЦК України діє з 1 січня 2004 року й нині висловлюються сумніви щодо доцільності його радикального перегляду, адже в державах із розвиненою цивільно-правовою системою кодекси застосовуються століттями. Проте, зауважила доповідачка, йдеться не про докорінну зміну, а саме про оновлення: базові засади приватноправових відносин зберігаються, а законодавець не відмовляється від наявного регулювання, а розвиває його.

Марина Червинська зазначила, що судді ВС у КЦС активно долучилися до обговорення змін. Зокрема, у КЦС ВС відбувся ХV Міжнародний цивілістичний форум «Оновлений Цивільний кодекс України: перспективи та проблеми праворозуміння і правозастосування». На ньому були присутні науковці, що розробляли оновлені норми. Судді-практики висловили свої зауваження, пропозиції та критику, а щодо окремих новел погодилися з авторами.

Пояснюючи потребу в оновленні, доповідачка наголосила, що ЦК України регулює життя суспільства, а отже має враховувати його реальні зміни та давати чіткі відповіді на питання, які ставить практика. Є норми, які за мирних часів були фактично мертвими. Справи про визнання особи померлою траплялися раз на десять років, а нині суди щотижня розглядають значну кількість таких справ. Норма, яку писали за мирних часів, застаріла. Так само сталося з нормою про конфіскацію та реквізицію майна під час війни. «Хто з нас ще шість років тому міг уявити, що суди застосовуватимуть її майже щотижня?» – зауважила доповідачка. Вона також звернула увагу на те, що справи про конфіскацію майна вже двічі розглядала Велика Палата ВС.

Ще однією причиною оновлення Марина Червинська назвала розвиток суспільних відносин у світі, передусім цифрових технологій. Практика стикається з низкою питань, на які чинне законодавство не дає відповідей. Проєкт оновленого Кодексу пропонує їх розв'язання, зокрема передбачає норми про захист прав людини в цифровому середовищі, у тому числі права на цифровий образ, про спадкування репродуктивного матеріалу тощо. За словами голови КЦС ВС, відповіді на ці питання – вагомий крок уперед.

Підсумовуючи, Марина Червинська висловила сподівання, що зауваження і пропозиції практиків будуть почуті.

Науковий координатор робочої групи з розробки проєкту нового Цивільного кодексу України Наталія Кузнєцова розповіла, що в основі концепції рекодифікації цивільного законодавства було досягнення адекватного і справедливого балансу між двома глобальними напрямами: збереження фундаментальних засад приватного права (традиції приватного права) та необхідність реагувати на виклики сьогодення і новації. Робота над проєктом оновленого Кодексу мала системний, послідовний та прозорий публічний характер. Надалі ж робочу групу чекає велика просвітницька праця, щоб донести до всіх нову філософію сучасного приватного права.

«Ми маємо завжди пам’ятати, що будь-який закон, а тим більше Цивільний кодекс, має шанс стати дієвим, лише якщо він сприймається тими, хто його застосовує, і поліпшує життя тих, хто ним буде керуватися», – переконана Наталія Кузнєцова.

А за словами наукового координатора робочої групи з розробки проєкту нового Цивільного кодексу України Анатолія Довгерта, в умовах сьогодення відновлення справжнього приватного права як інструменту побудови громадянського суспільства, ринкової економіки і досягнення євроінтеграції є архіважливим. Тому в цьому процесі необхідне продовження співпраці між усіма гілками влади й представниками школи приватного права України.

Верховний Суд