До введення в дію КУзПБ 21 жовтня 2019 року законодавство не передбачало солідарної відповідальності керівника боржника за невиконання обов’язку звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Водночас якщо загроза неплатоспроможності виникла раніше, але продовжувала існувати після цієї дати, керівник може бути притягнутий до відповідальності за подальше невиконання цього обов’язку після спливу встановленого законом місячного строку. Сам по собі статус засновника (учасника, акціонера) товариства не є підставою для такої відповідальності.

Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.

У справі, що переглядалася, ліквідатор ТОВ просив покласти солідарну відповідальність за зобов’язаннями боржника на колишнього та чинного керівників товариства, а також двох його засновників, оскільки вони не забезпечили звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності загрози неплатоспроможності. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви, однак апеляційний господарський суд скасував це рішення й поклав відповідальність на всіх чотирьох відповідачів.

КГС ВС наголосив, що загроза неплатоспроможності є триваючим станом, а наявність складу правопорушення щодо кожного керівника визначається окремо, з урахуванням періоду здійснення ним повноважень. Якщо загроза неплатоспроможності продовжувала існувати після введення в дію КУзПБ, подальше невиконання керівником відповідного обов’язку підлягає оцінці за ч. 6 ст. 34 КУзПБ. При цьому особа, яка припинила здійснення повноважень керівника до спливу місячного строку, не може бути притягнута до відповідальності за бездіяльність, яка не утворює закінченого складу відповідного правопорушення.

Щодо кола суб’єктів відповідальності Верховний Суд зазначив, що до них належать керівник або члени виконавчого органу боржника. Засновник (учасник, акціонер) може бути притягнутий до такої відповідальності лише за умови, що він водночас є керівником або членом виконавчого органу боржника. Саме лише надання статутом представницьких повноважень не є підставою для покладення такої відповідальності.

За результатами касаційного перегляду КГС ВС частково задовольнив касаційні скарги та скасував постанову апеляційного суду в частині покладення солідарної відповідальності на колишнього керівника і двох засновників товариства, залишивши її без змін у частині відповідальності керівника, який продовжував здійснювати відповідні повноваження після введення в дію КУзПБ.

Постанова КГС ВС від 30 вересня 2026 року у справі № 916/5286/24 (916/2403/25) – http://reyestr.court.gov.ua/Review/140308877.

Верховний Суд