З метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя в частині належного фінансування та умов для функціонування судів, органів та установ системи правосуддя у 2027–2029 роках, Вища рада правосуддя 26.02.2026 ухвалила звернення до Кабінету Міністрів України.

У зверненні викладено пропозиції щодо пріоритетних завдань фінансового забезпечення судової влади та гарантій її незалежності на 2027–2029 роки.

Відповідно до абзацу п’ятого частини третьої статті 33 Бюджетного кодексу України Вища рада правосуддя до 1 березня року, що передує плановому, подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо пріоритетів фінансового забезпечення судової влади та її незалежності.

З урахуванням пропозицій, які висловили головні розпорядники бюджетних коштів системи правосуддя, визначених статтею 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пріоритетними завданнями фінансового забезпечення судової гілки влади та її незалежності на 2027–2029 роки пропонується визначити:

– заповнення вакантних посад суддів, особливо в місцевих та апеляційних судах, і завершення розпочатих конкурсних процедур із добору суддів, а також приведення фактичної чисельності працівників апаратів судів до нормативної з метою збалансування рівня навантаження;

– забезпечення в повному обсязі видатків на виплату суддівської винагороди у порядку й розмірах, що визначені законодавством, забезпечення конкурентного та привабливого для представників юридичної спільноти розміру суддівської винагороди;

– забезпечення видатків на заробітну плату працівникам апаратів (секретаріатів) судів, органів та установ системи правосуддя за рахунок загального фонду державного бюджету в розмірі, який дасть змогу сформувати й утримувати висококваліфікований штат органу, спроможний організовувати та забезпечувати надання публічних послуг у сфері правосуддя на рівні, що задовольняє суспільні очікування;

– удосконалення підходів та стандартів щодо оплати праці державних службовців, а також працівників патронатних служб судів, органів та установ системи правосуддя, які відповідали б високим стандартам виконуваної ними роботи, забезпечували гідний рівень заробітної плати й унеможливлювали плинність і нестачу досвідчених кадрів у судовій системі;

– забезпечення видатків на нарахування на фонд оплати праці у визначеному законодавством розмірі;

– забезпечення збільшення фінансування державної житлової Програми «єОселя» з метою включення до переліку пільгових категорій осіб, які в рамках цієї програми зможуть претендувати на доступне іпотечне кредитування за фіксованою річною ставкою 3 % у гривні, суддів, працівників апаратів (секретаріатів) судів, органів та установ системи правосуддя, а також членів їх сімей;

– забезпечення в повному обсязі видатків на оплату комунальних послуг і енергоносіїв та належного фінансування інших поточних видатків на здійснення судочинства;

– забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;

– забезпечення судів, органів та установ системи правосуддя сучасними технічними засобами й обладнанням з метою їх повноцінної діяльності та належного ведення судового процесу;

– облаштування приміщень судів, органів та установ системи правосуддя відповідно до нормативно визначених вимог, забезпечення у приміщеннях, у яких розташовані суди, у кабінетах суддів і працівників апаратів судів належних умов для здійснення судочинства, а також забезпечення відновлення приміщень судових установ, пошкоджених чи повністю зруйнованих унаслідок бойових дій;

– забезпечення повного та своєчасного фінансування видатків на виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя з метою уникнення випадків порушення прав осіб, на користь яких ухвалені такі рішення.

Звернення до Кабінету Міністрів України

Згідно зі статтею 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

Відповідно до частини третьої статті 33 Бюджетного кодексу України Вища рада правосуддя до 1 березня року, що передує плановому, подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо пріоритетних завдань фінансового забезпечення судової влади та її незалежності.

1. Міжнародні стандарти

Фінансове забезпечення судів і суддів є невід’ємною складовою як незалежності окремого судді, так і незалежності всієї судової влади, на чому неодноразово наголошували міжнародні правові інституції.

У Висновку № 28 (2025) КРЄС наголошено, що суддівська діяльність є складною та вимагає роботи в умовах численних структурних, процедурних та соціальних тисків. До ключових викликів суддівської діяльності віднесено, зокрема, проблеми з фінансуванням. Водночас зазначено, що належне фінансування судової влади тісно пов’язане з її незалежністю, доступом до правосуддя та реалізацією права на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку. Недостатнє фінансування та неналежний рівень винагороди суддів можуть спричинити виникнення вакансій, проблеми з добором та утриманням кадрів, нестачу персоналу та утворення значних залишків нерозглянутих справ. Це збільшує навантаження на суддів і підвищує рівень їхнього стресу, що, своєю чергою, може впливати на якість ухвалюваних рішень.

Висновками за результатами П’ятого раунду моніторингу в межах Стамбульського плану дій з боротьби проти корупції щодо судоустрою передбачено рівень бюджетного фінансування, який повинен виділятися судовій системі. Зокрема, відповідно до Контрольного показника 6.2.2 Індикатора 6.2 «Призначення голів судів, а також винагорода суддів та їх бюджет не впливають на незалежність суддів» бюджетне фінансування, що виділяється судовій системі: становить не менше 90 % від суми, запитаної судовими органами, або, якщо менше 90 %, вважається достатньою судовими органами; передбачається можливість участі представників судової влади в розгляді бюджету судової системи в парламенті або парламентському комітеті, відповідальному за бюджет.

Прикметно, що згідно зі звітом Європейської комісії з питань ефективності правосуддя Ради Європи (CEPEJ) «Європейські судові системи, цикл оцінки – 2024 рік (дані за 2022 рік)» в Україні виконаний бюджет судів становить 0,36 % валового внутрішнього продукту, що значно перевищує медіану Ради Європи (0,19 євро), але інвестиції у виконаний бюджет судів на одного мешканця є досить низькими (11,7 євро) порівняно з медіаною Ради Європи (46,2 євро). З 2020 по 2022 рік загальною тенденцією є збільшення бюджету, що виділяється судам. Найбільше збільшення в євро було зафіксовано у Вірменії (+51%), Азербайджані (+74%) та Грузії (+85%). Лише шість країн зменшили бюджет судів у євро – Хорватія, Чорногорія, Норвегія, Словацька Республіка, Швеція та Україна (текст звіту доступний за посиланням: https://rm.coe.int/cepej-evaluation-report-part-1-en-/1680b272ac).

23 червня 2022 року Європейська Рада узгодила надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу. Одночасно Україні висунуто низку вимог, які необхідно виконати на шляху до європейської інтеграції, з-поміж яких – продовження судової реформи в Україні. Водночас реалізація судової реформи неможлива, зокрема, без забезпечення державою гарантій незалежності судової влади, у тому числі в частині фінансування.

У грудні 2023 року Європейська Рада прийняла рішення про початок переговорів з Україною. 25 червня 2024 року відбулася міжурядова конференція з метою розпочати переговори про вступ України до Європейського Союзу. Двосторонні скринінгові зустрічі були завершені у вересні 2025 року.

Крім того, у січні 2026 року в Брюсселі відбулося засідання робочої групи Ради Європейського Союзу з питань розширення (COELA), на якому Віце-премʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка представив прогрес України у виконанні умов для вступу до Європейського Союзу, зокрема у сфері верховенства права. З-поміж ключових пріоритетів на 2026 рік визначено завершення судової реформи та масштабне оновлення суддівського корпусу.

У 2024 році було започатковано програму фінансової підтримки України від Європейського Союзу Ukraine Facility у розмірі 50 млрд євро на
2024–2027 роки, яка спрямована на забезпечення макроекономічної стабільності, відбудову, модернізацію країни та поглиблення євроінтеграції України.

За інформацією, розміщеною на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України, у межах фінансового інструменту Ukraine Facility до державного бюджету України із 2024 року вже надійшло понад 26,7 млрд євро, з яких у 2025 році – понад 10,6 млрд євро. Підтримка в межах Ukraine Facility є ключовою для зміцнення фінансової стабільності України та безперебійного функціонування державного управління в умовах воєнного стану.

З метою реалізації ініціативи Європейського Союзу Ukraine Facility розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 року № 244-р схвалено План України (зі змінами). Розділом «Судова система» цього Плану визначено основні напрями реформування відповідного сектору
на 2024–2027 роки, що також охоплені Компонентом І Ukraine Facility, які включатимуть продовження реформи судової системи, спрямованої на відновлення довіри суспільства та бізнесу до судової системи (зокрема, шляхом відновлення прозорого та меритократичного відбору суддів, завершення добору та призначення суддів Конституційного Суду України відповідно до нової нормативно-правової бази, відновлення та завершення кваліфікаційного оцінювання діючих суддів і забезпечення зміцнення системи дисциплінарної відповідальності), а також створення нового адміністративного суду для розгляду справ, що пов’язані з центральними державними органами, та зміцнення наявних інструментів контролю доброчесності суддів. Важливо зосередитися на судовому управлінні шляхом реінжинірингу бізнес-процесів за підтримки цифрової трансформації для покращення ефективності, якості та доступності.

Упровадження реформ у секторі правосуддя є невід’ємною складовою досягнення загальних цілей Ukraine Facility. Зокрема, повнофункціональна система правосуддя, яка гарантує верховенство права та захист прав людини, сприяє зміцненню соціальної й економічної стійкості та прогресивній інтеграції в Європейський Союз і світові ринки, а також узгодженню законодавства з acquis Європейського Союзу.

Крім того, Європейський Парламент ухвалив пакет рішень, спрямованих на підтримку України шляхом надання кредиту обсягом 90 млрд євро на 2026–2027 роки. Рішення про надання кредиту погоджене на засіданні Європейської Ради в Брюсселі у грудні 2025 року та представлене Європейською Комісією в січні 2026 року.

До Вищої ради правосуддя 30 січня 2026 року надійшов лист Міністерства фінансів України № 25010-21-5/2829 щодо необхідності надання пропозицій стосовно започаткування для України нового інструменту фінансової допомоги – Кредиту на підтримку України (Ukraine support Loan) на 2026–2027 роки загальним обсягом 90 млрд євро. За результатами його опрацювання з урахуванням стратегічної важливості зазначеного інструменту фінансової підтримки Вища рада правосуддя у листі від 4 лютого 2026 року № 2430/0/9-26 надала Міністерству фінансів України пропозиції щодо заходів, які може бути реалізовано Вищою радою правосуддя в межах Кредиту на підтримку України, а також наголосила, що започаткування для України нового інструменту фінансової допомоги має надзвичайно важливе значення в умовах повномасштабної збройної агресії та одночасного проведення системних євроінтеграційних реформ. Адже Україна, попри запроваджений воєнний стан, демонструє послідовну та сумлінну реалізацію взятих на себе міжнародних зобов’язань, зокрема у сфері верховенства права.

Кабінет Міністрів України розпорядженням від 14 травня 2025 року № 475-р «Деякі питання забезпечення переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу за кластером 1 “Основи процесу вступу до ЄС”» схвалив, зокрема, Дорожню карту з питань верховенства права (далі – Дорожня карта з питань верховенства права), яка є всеосяжним стратегічним документом, що визначає комплекс реформ у межах переговорного процесу щодо членства України в Європейському Союзі за переговорними розділом 23 «Судова влада та основоположні права» й розділом 24 «Юстиція, свобода і безпека» та містить низку заходів і реформ у сфері правосуддя, спрямованих на подальше зміцнення незалежності суддів та їх органів (самоврядування), посилення їх підзвітності й доброчесності, заповнення судових вакансій і завершення перевірки чинних суддів, а також підвищення ефективності, доступності та якості правосуддя, реалізація яких має ключове значення для євроінтеграційних процесів України та потребує забезпечення належного фінансування судів, органів та установ системи правосуддя.

У межах підготовки Бюджетної декларації на 2027–2029 роки Міністерство фінансів України у листі від 3 лютого 2026 року № 04110-08-2/3220 зауважило головним розпорядникам коштів державного бюджету, що підтримка міжнародними партнерами України дає можливість у поточній ситуації забезпечувати фіскальну консолідацію. З метою концентрації обмежених фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах головні розпорядники під час підготовки пропозицій на середньострокову перспективу мають чітко визначити цілі державної політики та виокремити найважливіші завдання, на виконання яких спрямовуватимуться бюджетні програми.

Крім того, варто зазначити, що за інформацією, розміщеною на вебсайті Міністерства фінансів України, під час розроблення проєкту бюджету міністерство керується, зокрема, принципом «бюджет розрахований на майбутнє зростання», який полягає в тому, що основні бюджетні параметри розраховані на найближчі три роки з прогнозом на поступове зростання та відновлення економіки.

Виходячи з наведеного, з огляду на потребу у визначенні пріоритетних завдань фінансового забезпечення судової влади та її незалежності
на 2027–2029 бюджетні роки Вища рада правосуддя звернулася до головних розпорядників бюджетних коштів системи правосуддя, визначених статтею 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

За результатами опрацювання та узагальнення отриманої інформації Вища рада правосуддя визначає ключові напрями фінансового забезпечення системи правосуддя.

2. Пріоритетні завдання фінансового забезпечення судової влади та її незалежності на 2027–2029 роки

2.1. Вища рада правосуддя

З метою виконання Вищою радою правосуддя повноважень та досягнення цілей державної політики у сфері діяльності системи правосуддя пріоритетними завданнями фінансового забезпечення Вищої ради правосуддя є повноцінне забезпечення процесуальної діяльності органу за рахунок достатнього обсягу фінансування поточних видатків та видатків розвитку. Зокрема, до пріоритетних завдань фінансового забезпечення Вищої ради правосуддя на 2027 рік належить потреба у додаткових видатках на загальну суму 12 583,0 тис. грн на придбання обладнання та техніки, необхідної для забезпечення безперебійної роботи Вищої ради правосуддя, а саме:

програмно-апаратного комплексу захисту периметра мережі (1479,8 тис. грн) у складі міжмережевого екрана FG-200G, життєвий цикл якого закінчується у 2026 році, сервісного пакета для міжмережевого екрана, який включає необхідні ліцензії та підписки на використання функціонала захисту від загроз із підтримкою на три роки, та кабелю для з’єднання мережевого обладнання, у тому числі пуско-налагоджувальні роботи;

звукового процесора Extron DMP 64 Plus C 6x4 Digital Matrix Processor (186,1 тис. грн), що є невід’ємною частиною технічної інфраструктури Вищої ради правосуддя і забезпечує якісну та безперебійну роботу системи озвучення і здійснення трансляцій засідань Вищої ради правосуддя та її дисциплінарних палат;

серверу (2326,8 тис. грн) для резервування та збереження оцифрованої інформації, яка використовується під час реалізації повноважень Вищої ради правосуддя, зважаючи на суттєве збільшення її обсягу;

джерела безперервного живлення Smart-UPS VТ (SUVTRF40KB5H) 40 kVA (4086,3 тис. грн) із використанням сучасних батарейних модулів для заміни наявного, ємність акумуляторів якого суттєво зменшилася через тривалі періоди роботи внаслідок обстрілів енергетичної інфраструктури країни, постійних значних перебоїв у живленні будівлі Вищої ради правосуддя від електричної мережі, що призвело до скорочення періоду роботи джерела безперервного живлення від акумуляторів у декілька разів і фактичного завершення терміну експлуатації встановлених батарей;

персональних комп’ютерів (4000,0 тис. грн) на заміну застарілого обладнання, використання якого негативно впливає на швидкість виконання завдань, знижує ефективність роботи працівників та може створювати додаткові загрози для інформаційної безпеки, що не дозволяє реалізувати сучасні вимоги до кіберзахисту та інтеграції з новими сервісами, –

а також оплату послуг підключення до мережі Інтернет через захищений вузол інтернет-доступу та організації каналу передавання даних (504,0 тис. грн), що забезпечить виконання Мінімальних вимог до захисту інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних та технологічних систем, затверджених постановою Кабінету Міністрів України     від 29 березня 2006 року № 373 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 26 листопада 2025 року № 1531), та Обов’язкових вимог до створення (модернізації, модифікації, розвитку), адміністрування та забезпечення функціонування засобу інформатизації, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2025 року № 205 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 2025 року № 893).

Очікуваними ключовими кількісними та якісними показниками, яких Вища рада правосуддя планує досягти за рахунок видатків державного бюджету у 2027–2029 роках, є:

кількість актів, ухвалених Вищою радою правосуддя, її органами, дисциплінарними інспекторами та членами Вищої ради правосуддя, становитиме 6500 щороку;

кількість прийнятих актів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя – 280 щороку;

кількість прийнятих актів щодо призначення судді на посаду, переведення та відрядження судді у 2027 та 2028 роках – по 950, у 2029 році – 700, а саме щодо:

призначення судді на посаду у 2027 році – 700, у 2028 році – 700, у 2029 році – 500 актів;

переведення та відрядження судді у 2027 році – 250, у 2028 році – 250, у 2029 році – 200 актів;

кількість прийнятих актів щодо тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя, звільнення судді з посади, припинення відставки судді у 2027 році – 306, у 2028 та 2029 роках – по 310 актів, зокрема щодо:

тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя (у частині дисциплінарного провадження) – 6 актів щороку;

звільнення судді з посади у 2027 році – 296, у 2028 та 2029 роках – по 300 актів;

припинення відставки судді – 4 акти щороку;

кількість прийнятих актів, якими завершено розгляд справ (заяв) щодо несумісності, – 20 щороку;

кількість прийнятих дисциплінарними інспекторами актів про залишення без розгляду дисциплінарних скарг – 2400 щороку;

кількість прийнятих Дисциплінарними палатами актів, якими завершені дисциплінарні провадження щодо суддів, – 6500 щороку;

кількість прийнятих актів за результатами розгляду скарг на рішення у дисциплінарних справах – 100 щороку;

кількість розглянутих запитів на інформацію та звернень – 9500 щороку;

питома вага прийнятих актів у загальній кількості матеріалів, що надійшли на розгляд Вищої ради правосуддя, становитиме 60 %;

частка рішень, що оскаржені до Верховного Суду, за якими прийнято рішення про залишення їх без змін, у загальній кількості оскаржених рішень очікується на рівні 80 %.

2.2. Верховний Суд

Пріоритетним завданням фінансового забезпечення Верховного Суду для досягнення цілей державної політики за бюджетною програмою 0551010 «Здійснення правосуддя Верховним Судом» на 2027 рік і два наступних бюджетних періоди визначено створення належних умов для функціонування Верховного Суду. Реалізація зазначеної бюджетної програми має за мету забезпечення кожному права на справедливий суд, сталості та єдності судової практики в порядку і спосіб, що визначені процесуальним законодавством.

Верховний Суд зауважив, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» за бюджетною програмою 0551010 «Здійснення правосуддя Верховним Судом» визначено бюджетні призначення в сумі 2 613 965,7 тис. грн, з яких 1 948 072,4 тис. грн за загальним фондом бюджету та 665 893,3 тис. грн за спеціальним фондом бюджету. Зокрема, видатки на оплату праці з нарахуваннями визначено в сумі 1 962 820,7 тис. грн (1 915 509,9 тис. грн – за загальним фондом бюджету та 47 310,8 тис. грн – за спеціальним фондом бюджету), а видатки на комунальні послуги передбачено за загальним фондом бюджету в сумі 24 469,8 тис. грн, за спеціальним фондом бюджету – 26 554,4 тис. гривень. Водночас майже всі поточні видатки для належного організаційного забезпечення здійснення процесуальної діяльності Верховного Суду (послуги з технічного захисту інформації, технічного обслуговування систем пожежогасіння, вентиляції, сигналізації, послуги зв’язку, пошти, інтернет-провайдерів, із перекладу процесуальних документів, придбання конвертів для надсилання службової кореспонденції, товарів, необхідних для забезпечення безперебійної роботи комп’ютерної техніки, паперу, мийних і дезінфекційних засобів та утримання в належному стані приміщень Верховного Суду) у 2026 році заплановано за спеціальним фондом бюджету Верховного Суду, який формується за рахунок коштів судового збору.

Ключовими кількісними та якісними показниками, яких Верховний Суд планує досягти за рахунок видатків державного бюджету у 2027–2029 роках, визначено:

кількість справ і матеріалів, що перебувають на розгляді у Верховному Суді, становить 110 000 щороку;

кількість наданих висновків до проєктів законодавчих актів – 100 щороку;

кількість ухвалених рішень щодо звернень до Конституційного Суду України – 4 щороку;

середня кількість справ і матеріалів, що перебувають на розгляді в одного судді-доповідача Верховного Суду, – 561 справа і матеріал щороку;

частка розглянутих Верховним Судом справ і матеріалів у їх загальній кількості, що перебувають на розгляді, – 80 % щороку;

рівень довіри учасників судового розгляду до діяльності Верховного Суду – 80 % щороку.

2.3. Вищий антикорупційний суд

Вищий антикорупційний суд пріоритетними завданнями його фінансового забезпечення на 2027 рік і два наступних бюджетних періоди визначив забезпечення належного розгляду судових справ та створення умов для безперешкодного здійснення правосуддя з метою досягнення цілі щодо подолання та запобігання корупції в Україні, здійснення правосуддя та судового контролю у кримінальному провадженні.

Очікуваними ключовими кількісними та якісними показниками, яких Вищий антикорупційний суд планує досягти за рахунок видатків державного бюджету у 2027–2029 роках, є:

чисельність суддів – 63 щороку;

чисельність працівників – 414 щороку;

кількість справ і матеріалів, розглянутих у Вищому антикорупційному суді, у 2027 році очікувано становитиме 13 150, у 2028 році – 13 170, у 2029 році – 13 200;

кількість розглянутих Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду справ та матеріалів, які надійшли від судів загальної юрисдикції, у 2027 році – 25, у 2028 році – 28, у 2029 році – 30;

кількість розглянутих Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду справ і матеріалів, які надійшли від першої інстанції Вищого антикорупційного суду, у 2027 році – 1150, у 2028 році – 1250, у 2029 році – 1350;

кількість матеріалів, які надійшли до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з урахуванням вимог процесуальних кодексів у межах компетенції суду апеляційної інстанції, у 2027 році – 60, у 2028 році – 65, у 2029 році – 70;

рівень задоволення відвідувачів діяльністю апарату Вищого антикорупційного суду у 2027 році – 85 %, у 2028 році – 87,5 %, у 2029 році – 89 %.

2.4. Державна судова адміністрація України

Державна судова адміністрація України повідомила, що пріоритетними завданнями фінансового забезпечення судів, органів та установ системи правосуддя, функції головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності яких вона здійснює, на 2027–2029 роки є: належне забезпечення розгляду судових справ, забезпечення судів належними приміщеннями, запровадження електронних сервісів і електронного суду, забезпечення охорони приміщень судів та особистої безпеки суддів, виплата заборгованості за рішеннями судів, винесених на користь суддів, працівників апаратів судів і працівників органів та установ системи правосуддя.

Згідно з інформацією Державної судової адміністрації України за рахунок видатків державного бюджету заплановано досягти таких показників бюджетної програми:

кількість судових справ, що надійде на розгляд у 2027 році, прогнозовано становить 5 324 992, у 2028 році – 5 568 220;

кількість судових справ, що будуть розглянуті у 2027 році, – 5 500 729, у 2028 році – 5 827 530;

вирішені справи до загальної кількості справ, що надійшли на розгляд до судів, у 2027 році – 103,3 %, у 2028 році – 104,7 %;

кількість придбаних засобів інформатизації у 2027 році – 417 854, у 2028 році – 388 463;

кількість примірників легалізованих комп’ютерних програм у 2027 році – 4917, у 2028 році – 4789;

кількість приміщень судів та установ, що охороняються Службою судової охорони, – 793 у 2027 та 2028 роках;

кількість суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, щодо яких Службою судової охорони здійснюється державне забезпечення особистої безпеки, – 91 особа у 2027 та 2028 роках;

кількість виконаних рішень судів, винесених на користь суддів, – по 14 у 2027 та 2028 роках;

кількість виконаних рішень судів, винесених на користь працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя, – по 17 одиниць у 2027 та 2028 роках.

Водночас відповідно до бюджетного запиту на 2026–2028 роки рівень фінансового забезпечення Державної судової адміністрації України як головного розпорядника бюджетних коштів у 2026 році становить 59,4 %, у 2027 році – 59,5 %, у 2028 році – 60,6 %, а в розрізі окремих напрямів видатків рівень задоволення відповідної потреби Державної судової адміністрації України матиме такі показники:

фонд оплати праці та нарахування на оплату праці у 2026 році задоволено на 67,0 %, у 2027 році – 67,1 %, у 2028 році – 67,1 %;

видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв у 2026 році – 58,2 %, у 2027 році – 56,8 %, у 2028 році – 55,7 %;

інші видатки споживання у 2026 році – 58,3 %, у 2027 році – 59,4 %, у 2028 році – 56,5 %;

видатки розвитку у 2026 році – 19,0 %, у 2027 році – 13,0 %, у 2028 році – 9,9 %;

виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя – 0,4 % щороку.

З огляду на зазначене, вбачається існування дефіциту за всіма напрямами використання бюджетних коштів. Негативна тенденція щодо недофінансування розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня в системі Державної судової адміністрації України зберігається протягом останніх років.

За результатами аналізу бюджетних призначень, передбачених Державній судовій адміністрації України як головному розпоряднику бюджетних коштів на 2026 рік, виявлено, що 90,4 % усього фінансового ресурсу спрямовано на оплату праці та нарахування на заробітну плату, тобто судова система має соціально направлений бюджет.

Наразі Державна судова адміністрація України в межах підготовки пропозицій до Бюджетної декларації на 2027–2029 роки проводить роботу щодо уточнення показників потреби у фінансових ресурсах розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня в її системі на 2027–2028 роки та формування відповідних показників на 2029 рік.

2.5. Вищий суд з питань інтелектуальної власності, Спеціалізований окружний адміністративний суд та Спеціалізований апеляційний адміністративний суд на запит Вищої ради правосуддя щодо пріоритетних завдань фінансового забезпечення відповідних судів на 2027 рік і два наступних бюджетних періоди, а також ключових кількісних та якісних показників, яких ці суди планують досягти за рахунок видатків державного бюджету, повідомили, що відповідно до абзацу першого частини п’ятої статті 33 Бюджетного кодексу України Міністерство фінансів України розробляє та у визначені ним терміни доводить до головних розпорядників коштів державного бюджету інструкції з підготовки бюджетних пропозицій, орієнтовні граничні показники видатків державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету на середньостроковий період. З метою правильної і своєчасної організації роботи, пов’язаної із підготовкою пропозицій до Бюджетної декларації на
2027–2029 роки, суди здійснюють роботу щодо уточнення показників потреби у фінансових ресурсах на 2027–2028 роки та формування відповідних показників на 2029 рік.

Водночас у частині фінансування Вищого суду з питань інтелектуальної власності варто зазначити, що Указом Президента України від 29 вересня 2017 року № 299/2017 утворено Вищий суд з питань інтелектуальної власності. На Кабінет Міністрів України покладено обов’язок забезпечити фінансування заходів, пов’язаних із реалізацією цього Указу.

30 вересня 2017 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України оголосила конкурс на зайняття 21 вакантної посади судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності, а 5 жовтня 2018 року – на зайняття 9 вакантних посад суддів Апеляційної палати Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

З огляду на припинення повноважень складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у листопаді 2019 року зазначені конкурси було зупинено. На сьогодні конкурси на зайняття вакантних посад суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності та його Апеляційної палати не завершено.

Проте 10–11 грудня 2024 року в межах двосторонньої зустрічі України та Європейської Комісії стосовно скринінгу відповідності українського законодавства праву Європейського Союзу за переговорним розділом 7 «Право інтелектуальної власності», який є невід’ємною частиною переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу, окрему увагу представників Європейської Комісії було зосереджено на необхідності запуску роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Представник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України поінформував, що комісія повернеться до цього питання одразу після завершення конкурсу для кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Питання утворення Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду є частиною євроінтеграційних зобов’язань України.

Забезпечення початку роботи нових окружного адміністративного суду та апеляційного адміністративного суду для розгляду спорів за участю центральних органів влади, зокрема, шляхом визначення кількості суддів цих судів, оголошення й проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів цих судів та призначення суддів цих судів, є одним із заходів Дорожньої карти з питань верховенства права, реалізація якого має бути завершена до кінця 2026 року.

Крім того, створення нового суду для розгляду адміністративних справ є одним із завдань, передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 року № 244-р, з метою реалізації ініціативи Європейського Союзу «Ukraine Facility», запровадженої Регламентом (ЄС) Європейського Парламенту та Ради (ЄС) від 29 лютого 2024 року № 2024/792.

Верховна Рада України прийняла Закон України від 16 вересня 2025 року № 4602-ІХ «Про утворення Спеціалізованого окружного адміністративного суду, Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду».

За результатами опрацювання консультативного висновку Державної судової адміністрації України щодо визначення кількості суддів у Спеціалізованому окружному адміністративному суді та Спеціалізованому апеляційному адміністративному суді, надісланого листом Державної судової адміністрації України від 29 вересня 2025 року № 8-19449/25, Вища рада правосуддя рішенням від 30 вересня 2025 року № 2016/0/15-25 визначила на 2026 рік кількість суддів у Спеціалізованому окружному адміністративному суді – 17 посад, у Спеціалізованому апеляційному адміністративному суді – 10 посад.

29 жовтня 2025 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України оголосила конкурси на зайняття 17 вакантних посад суддів у Спеціалізованому окружному адміністративному суді та 10 вакантних посад суддів у Спеціалізованому апеляційному адміністративному суді (рішення № 193/зп-25 та № 194/зп-25, відповідно), які наразі тривають.

Вища рада правосуддя звертає увагу на важливість системного бюджетного планування на 2027–2029 роки з метою забезпечення ефективного функціонування судової влади та гарантування її незалежності. Тому збалансоване фінансове планування для Вищого суду з питань інтелектуальної власності, Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду є стратегічно важливим, оскільки дозволить створити умови для завершення необхідних організаційних процедур, призначення суддів та забезпечення безперервності судочинства.

Завчасне і послідовне передбачення ресурсів у державному бюджеті сприятиме не лише плановій готовності відповідних судів до виконання покладених на них законом функцій, але й забезпечить сталу роботу матеріально-технічної інфраструктури, формуючи стабільне середовище для здійснення правосуддя.

3. Проблемні питання фінансового забезпечення потреб судової гілки влади

Європейський Союз визначає ефективну та незалежну судову систему як один із ключових критеріїв демократичних перетворень в Україні. Відповідно до цього імплементація європейських стандартів у сфері правосуддя потребує не лише нормативних змін, а й належного матеріального забезпечення.

В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України (частина перша статті 12² Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Вища рада правосуддя, усвідомлюючи складну фінансово-економічну ситуацію в державі, викликану російською агресією, вкотре наголошує на важливості якісного фінансового забезпечення судової гілки влади, що є ключовим питанням для підтримки безперервного функціонування судів, скорочення строків розгляду судових справ та гарантування доступу громадян до правосуддя, особливо в умовах війни.

У Звіті про результати аудиту відповідності на тему «Забезпечення засад функціонування судової влади», затвердженому рішенням Рахункової палати від 3 липня 2024 року № 32-2, неповне фінансове забезпечення судової влади, що не відповідає вимогам Конституції України та призводить до фінансових і матеріально-технічних проблем у діяльності судів, визначено однією з проблем у частині забезпечення засад функціонування судової гілки влади.

Однією з головних проблем фінансового забезпечення потреб судової гілки влади, розв’язання якої є нагальним завданням держави як гаранта незалежного та справедливого суду, протягом кількох останніх років залишається забезпечення видатків на оплату праці працівників судової системи.

3.1. Суддівська винагорода

Згідно зі статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Частинами другою, третьою статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Базовий розмір посадового окладу судді відповідного суду становить визначену кількість прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Починаючи з 2021 року законами України про Державний бюджет України на відповідний рік визначається окремий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлюється для визначення базового посадового окладу судді, – 2102 грн (дорівнює прожитковому мінімуму для працездатних осіб, установленому Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 1 січня 2020 року).

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, установлено на рівні, передбаченому станом на 31 грудня 2025 року (відповідно абзацом п’ятим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» аналогічно попереднім рокам було встановлено окремий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 гривні).

Тобто, починаючи з 2021 року для визначення базового розміру посадового окладу судді застосовується «прожитковий мінімум», зафіксований на рівні 2020 року – 2102 грн, а не фактичний прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня відповідних років (2270 грн, 2481 грн, 2684 грн, 3028 грн та 3328 грн у 2021–2026 роках відповідно).

Таким чином, суддівська винагорода фактично залишається «замороженою» на рівні 2020 року протягом усього періоду 2021–2026 років. Це відбувається в умовах, зокрема, повномасштабної війни, суттєвих інфляційних процесів, зростання споживчих цін, тарифів і загального підвищення вартості життя. Водночас інші соціальні стандарти та виплати переглядалися відповідно до економічних показників, тоді як базовий показник для обчислення суддівської винагороди залишався незмінним. Такий підхід призводить до фактичного зменшення реального розміру суддівської винагороди та не враховує об’єктивних соціально-економічних обставин, у яких функціонує судова влада.

Вища рада правосуддя під час бюджетних процесів на відповідні роки наголошувала на хибності підходу щодо визначення окремого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлюється для визначення посадового окладу судді, як такого, що суперечить статті 130 Конституції України, статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум», висловлювала прохання виключити із проєктів законів про Державний бюджет України на відповідний рік такі положення. На жаль, застереження Вищої ради правосуддя були проігноровані.

Важливо зазначити, що 12 вересня 2025 року під час чергового засідання Пленум Верховного Суду, з-поміж іншого, вирішив звернутися до Конституційного Суду України з поданням щодо конституційності абзацу п’ятого частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», яким установлено розмір прожиткового мінімуму 2102 грн для цілей визначення посадового окладу судді.

Крім того, 23 січня 2026 року Пленум Верховного Суду розглянув конституційне подання, зокрема, щодо конституційності законодавчих положень про встановлення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, за результатами чого ухвалив звернутися до Конституційного Суду України з поданням щодо конституційності положень законів України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та «Про Державний бюджет України на 2025 рік», якими встановлено з 1 січня відповідного календарного року прожитковий мінімум для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 гривні.

При цьому зауважено, що закони про Державний бюджет України на 2022–2025 роки фактично змінили складову частину для визначення базового розміру посадового окладу судді: з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня відповідного календарного року, на прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.

З огляду на конституційні принципи законності та правової визначеності, а також імперативні вимоги щодо правового регулювання розміру винагороди судді виключно спеціальним законом про судоустрій, на переконання Пленуму Верховного Суду, є підстави вважати, що зазначені положення законів про Державний бюджет України на 2022–2025 роки суперечать нормам статей 6, 8, 130 Конституції України. Крім того, законодавець, ухвалюючи ці закони, фактично встановив інший (менший) розмір винагороди судді, тим самим звузивши гарантії незалежності суддів, що також суперечить приписам частини першої статті 126 Конституції України.

Вища рада правосуддя наголошує, що зазначені вище процеси важливо враховувати Уряду України під час формування бюджету на 2027–2029 роки.

Вища рада правосуддя також зауважує, що для забезпечення безперервного здійснення правосуддя, особливо в умовах воєнного стану, судова система потребує якнайшвидшого заповнення вакантних суддівських посад та залучення кваліфікованих фахівців.

За інформацією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у 2026 році планується завершення добору кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 1800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24, та оголошення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів у місцевих судах. Крім того, розглядається можливість оголошення у 2026 році нових конкурсів до апеляційних адміністративних та апеляційних господарських судів.

Водночас кандидати на суддівські посади приймають рішення про участь у доборі та конкурсах, спираючись, у тому числі, на чинні конституційні та законодавчі гарантії статусу судді, що передбачають стабільні умови праці та належне матеріальне забезпечення. Однак тривале застосування фіксованого розміру прожиткового мінімуму для визначення базового посадового окладу суддів, який не відповідає реальному рівню життя, створює умови правової невизначеності та фактично обмежує конституційні гарантії незалежності суддів.

Стабільне та обґрунтоване матеріальне забезпечення суддів є ключовим елементом забезпечення їх незалежності, оскільки дозволяє уникнути зовнішнього тиску та гарантує ефективне здійснення правосуддя.

Така позиція узгоджується з міжнародними правовими стандартами. Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Бака проти Угорщини» (Baka v. Hungary) [ВП], № 20261/12 (пункт 81), посилаючись на Велику Хартію суддів (Основні принципи), зазначив, що незалежність суддів гарантується щодо діяльності суддів, зокрема стосовно їхніх оплати праці та фінансування судових органів (текст рішення доступний за посиланням: case_of_baka_v._hungary_translation.pdf.pdf).

З огляду на викладене, обмеження базового посадового окладу суддів порушує конституційні гарантії їх незалежності. Забезпечення справедливої, пропорційної та стабільної суддівської винагороди є необхідною передумовою формування професійного, мотивованого та незалежного суддівського корпусу, що, своєю чергою, сприяє зміцненню ефективності судової системи та засад правової держави.

3.2. Оплата праці працівників апаратів судів, органів та установ системи правосуддя

Стабільне та достатнє фінансування судів, органів і установ системи правосуддя є невід’ємною умовою для їх функціональної спроможності та незалежності. Воно забезпечує безперервне здійснення правосуддя та водночас є інструментом відновлення і підтримання правопорядку в умовах повномасштабної збройної агресії проти України.

Натомість недостатнє фінансування, зокрема у сфері оплати праці працівників апаратів місцевих та апеляційних судів, створює ризики порушення прав осіб, які звертаються до суду, та підриває рівень довіри суспільства до судової влади. Забезпечення достатніх фінансових ресурсів є необхідною умовою як для незалежності окремого судді, так і для зміцнення судової гілки влади загалом.

Неконкурентний рівень оплати праці працівників апаратів судів спричиняє плинність кадрів та ускладнює заповнення вакантних посад, що призводить до неукомплектованості штату судових апаратів. Відтік кваліфікованих і досвідчених фахівців створює надмірне навантаження на суддів і працівників апаратів, що, своєю чергою, може негативно впливати на якість та оперативність здійснення правосуддя.

У Звіті про результати аудиту діяльності (ефективності) на тему «Організаційне забезпечення діяльності органів судової влади», затвердженому рішенням Рахункової палати від 11 листопада 2025 року № 27-2, встановлено, що кадрове забезпечення судів у 2023–2024 роках залишалося недостатнім. Упродовж 2019–2024 років кількість вакантних посад в апаратах судів подвоїлася і на початок 2025 року перевищила п’ять тисяч, що становило 18,2 % штатної чисельності працівників апаратів судів. У 2023 році середній рівень плинності кадрів в апаратах місцевих загальних судів сягнув 28,6 %, у 2024 році становив 26 %, що вище за цільовий індикатор плинності кадрів, передбачений для посад державної служби (13 %). Брак працівників апаратів судів та значна їх плинність істотно обмежували ефективність функціонування судової системи. Це зумовило перевантаження діючих суддів, збільшення строків розгляду справ і накопичення нерозглянутих проваджень.

Вища рада правосуддя впродовж останніх років неодноразово зверталася до представників виконавчої та законодавчої влади щодо необхідності забезпечення видатків на заробітну плату працівникам апаратів (секретаріатів) судів, органів та установ системи правосуддя в розмірі, який дасть змогу сформувати й утримувати висококваліфікований штат органу, спроможний організовувати та забезпечувати надання публічних послуг у сфері правосуддя на рівні, що задовольняє суспільні очікування, а також формування єдиних підходів щодо оплати праці державних службовців і працівників патронатних служб судів, органів та установ системи правосуддя, які відповідали б високим стандартам виконуваної ними роботи, забезпечували гідний рівень заробітної плати й унеможливлювали плинність і нестачу досвідчених кадрів у судовій системі.

Законами України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачалося здійснення оплати праці державних службовців у відповідні роки на основі класифікації посад та визначалися окремі умови й порядок оплати праці державних службовців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1409, зі змінами, затверджувалися схеми посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024, 2025 та 2026 роках, а також затверджено перелік типових посад державної служби в межах рівнів посад.

Суди, органи та установи системи правосуддя наприкінці 2023 року та на початку 2024 року провели класифікацію посад державної служби.

Верховна Рада України 11 березня 2025 року ухвалила Закон України № 4282-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад» (далі – Закон № 4282-ІХ), метою якого є зміна системи та підходів до регулювання оплати праці у сфері державної служби шляхом запровадження прозорої системи оплати праці державних службовців на основі класифікації посад державної служби, посилення ролі посадового окладу та припинення надмірних необґрунтованих виплат, запровадження дієвого механізму оптимізації граничної чисельності працівників державних органів, впровадження системи грейдів.

Таким чином, у 2024–2026 роках оплата праці державних службовців здійснюється на основі класифікації посад.

Ухвалення Закону № 4282-ІХ в цілому сприяє підвищенню розміру і конкурентоспроможності заробітних плат державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя із заробітними платами державних службовців інших державних органів, посади яких належать до однієї категорії та одного рівня, а також сталості кадрового потенціалу системи правосуддя та мотивації державних службовців до професійного розвитку. Водночас, незважаючи на наявну позитивну динаміку, зберігається потреба у подальшій роботі, спрямованій на формування стабільного та достатнього рівня оплати праці працівників апаратів судів, органів та установ системи правосуддя.

У контексті окресленого з метою збільшення рівня оплати праці працівників судової системи, збереження та розвитку професійного кадрового потенціалу, здатного забезпечити належний рівень роботи судів в умовах дії воєнного стану та післявоєнного відновлення, а також з огляду на те, що встановлені Законом № 4282-IX зміни в розмірах заробітних плат не стосуються працівників патронатної служби судів, органів та установ системи правосуддя, Вища рада правосуддя рішенням від 21 серпня 2025 року № 1771/0/15-25 ухвалила публічне звернення, зокрема до Кабінету Міністрів України із проханням розглянути та підтримати ініціативи Державної судової адміністрації України щодо встановлення додаткових коефіцієнтів до посадових окладів державних службовців та працівників патронатних служб апаратів (секретаріатів) судів, органів та установ системи правосуддя шляхом прийняття проєктів постанов Кабінету Міністрів України про внесення змін до додатка 6 до Умов оплати праці працівників патронатних служб у державних органах та про встановлення розміру додаткового коефіцієнта підвищення посадових окладів державних службовців в апаратах (секретаріатах) судів, інших органах та установах системи правосуддя.

У вересні 2025 року Кабінет Міністрів України підтримав ініційовані й розроблені Державною судовою адміністрацією України проєкти постанов щодо підвищення посадових окладів державних службовців в апаратах судів, а також щодо оплати праці працівників патронатних служб судів, органів і установ системи правосуддя, підготовлені з метою забезпечення конкурентоспроможності їх заробітної плати (постанови Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2025 року № 1112 «Про встановлення розмірів додаткового коефіцієнта підвищення посадових окладів державних службовців апаратів судів, інших органів системи правосуддя» та від 10 вересня 2025 року № 1113 «Деякі питання оплати праці працівників патронатних служб у системі правосуддя на період воєнного стану»).

Зазначені постанови Кабінету Міністрів України передбачають додаткові коефіцієнти підвищення посадових окладів державних службовців апаратів місцевих загальних судів, апаратів апеляційних судів, окружних адміністративних судів, господарських судів, територіальних управлінь Державної судової адміністрації України, територіальних підрозділів Служби судової охорони, які провели класифікацію посад державної служби, а також посадових окладів працівників патронатних служб у системі правосуддя, визначених додатком 6 до Умов оплати праці працівників патронатних служб у державних органах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1112 «Про умови оплати праці працівників державних органів, на яких не поширюється дія Закону України “Про державну службу”».

Попри те, що постанова Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2025 року № 1112 «Про встановлення розмірів додаткового коефіцієнта підвищення посадових окладів державних службовців апаратів судів, інших органів системи правосуддя» вичерпала свою дію 31 грудня 2025 року, з 1 січня 2026 року набрали чинності положення пункту 14-4 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу», яким установлено, що до законодавчого врегулювання в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» особливостей оплати праці державних службовців в апаратах (секретаріатах) судів, інших органах та установах системи правосуддя з метою визначення розмірів посадових окладів суди, органи та установи системи правосуддя, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, відносяться до державних органів, зазначених у абзацах шостому і сьомому пункту 1 частини сьомої статті 51 цього Закону, а районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди – до державних органів, зазначених у пункті 2 частини сьомої статті 51 цього Закону (розділ XI доповнено пунктом 14⁴згідно із Законом № 4282-IX).

Крім того, зберігається потенціал для продовження роботи щодо підвищення заробітної плати відповідних категорій працівників судової системи з огляду на пункт 14-2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу», яким установлено, що тимчасово, на період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні”» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування Кабінет Міністрів України може встановлювати додаткові коригуючі коефіцієнти для оплати праці державних службовців різних державних органів з урахуванням особливостей адміністративно-територіальних одиниць, на територію яких поширюється юрисдикція таких органів, а для державних службовців в апаратах (секретаріатах) судів, інших органах та установах системи правосуддя допускається встановлення також інших коефіцієнтів до посадових окладів, у тому числі за рахунок коштів спеціального фонду Державного бюджету України (розділ XI доповнено пунктом 14-2 згідно із Законом № 4282-IX).

Таким чином, для зменшення плинності кадрів, заповнення вакантних посад в апаратах судів та підвищення ефективності функціонування судової системи визначальним є подальше вдосконалення підходів до оплати праці працівників органів судової влади. Йдеться не лише про коригування розмірів посадових окладів, а й про формування стабільної, прогнозованої та конкурентоспроможної системи матеріального забезпечення, яка відповідатиме рівню професійної відповідальності, складності виконуваних завдань і навантаженню в умовах воєнного стану.

Забезпечення гідного рівня оплати праці працівників апаратів судів, органів та установ системи правосуддя є передумовою збереження кваліфікованих кадрів, підвищення мотивації до професійного розвитку та формування сталого кадрового потенціалу.

3.3. Збільшення фінансування державної житлової програми «єОселя» з метою включення до переліку пільгових категорій осіб, які в межах цієї програми зможуть претендувати на доступне іпотечне кредитування за фіксованою річною ставкою 3 % у гривні, суддів, працівників апаратів (секретаріатів) судів, органів та установ системи правосуддя, а також членів їх сімей

З метою дотримання прав суддів, працівників апаратів судів, інших працівників органів та установ системи правосуддя на житло під час дії на території України правового режиму воєнного стану Вища рада правосуддя ухвалила публічне звернення до Кабінету Міністрів України (рішення від 24 грудня 2024 року № 3734/0/15-24), у якому висловила прохання розглянути питання про внесення змін до пункту 3 Умов забезпечення приватним акціонерним товариством «Українська фінансова житлова компанія» (далі – Товариство, Укрфінжитло) доступного іпотечного кредитування громадян України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України
від 2 серпня 2022 року № 856 (далі – Умови), шляхом включення до переліку пільгових категорій осіб, які можуть претендувати на доступне іпотечне кредитування за фіксованою річною ставкою 3 % у гривні, суддів, працівників апаратів (секретаріатів) судів, органів та установ системи правосуддя, а також членів їх сімей.

Міністерство економіки України у січні 2025 року повідомило Вищу раду правосуддя про те, що під час розгляду питання внесення змін до Умов у частині збільшення переліку громадян, яким Укрфінжитло надаватиме компенсацію, необхідно врахувати той факт, що на реалізацію державної житлової програми «єОселя» Товариство залучає фінансові ресурси на внутрішньому ринку відповідно до ринкових умов, у тому числі для надання доступного іпотечного кредитування та сплати компенсації. Збільшення фінансового навантаження на Укрфінжитло може призвести до збитковості Товариства та зриву реалізації цієї програми, а тому внесення змін до Умов щодо порушеного питання може розглядатись за умови визначення джерела покриття витрат.

Водночас 12 грудня 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 1640 «Деякі питання випуску облігацій внутрішньої державної позики з подальшим придбанням акцій додаткової емісії приватного акціонерного товариства “Українська фінансова житлова компанія” у 2025 році», якою визначено механізм збільшення статутного капіталу Товариства шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики та подальшого їх обміну на акції додаткової емісії, з переходом цих акцій у державну власність.

Зокрема, цією постановою передбачено доручити Міністерству фінансів України з метою збільшення статутного капіталу Укрфінжитла здійснити до кінця 2025 року випуск облігацій внутрішньої державної позики в обмін на акції додаткової емісії Товариства в загальному обсязі 30 млрд грн, а також внести до його статутного капіталу облігації внутрішньої державної позики на відповідну суму шляхом їх зарахування на рахунок Товариства. Водночас Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства України доручено до кінця 2025 року забезпечити придбання у державну власність акцій додаткової емісії Укрфінжитла на суму 30 млрд грн в обмін на облігації внутрішньої державної позики.

Ухвалене Кабінетом Міністрів України рішення істотно посилило фінансову основу Укрфінжитла та створило належні й стабільні передумови для реалізації державної програми «єОселя». Збільшення статутного капіталу Товариства та розширення його ресурсної бази об’єктивно підвищують фінансову стійкість механізму доступного іпотечного кредитування і свідчать про стратегічну налаштованість держави не лише забезпечити стабільність програми, а й розвивати її надалі.

За таких обставин ініційоване Вищою радою правосуддя питання щодо доповнення переліку пільгових категорій осіб суддями, працівниками апаратів (секретаріатів) судів, органів та установ системи правосуддя, а також членами їх сімей набуває особливої актуальності та обґрунтованості. Адже відповідне розширення кола учасників програми відповідатиме її соціальній меті та забезпечить належну підтримку працівників системи правосуддя, багато з яких у зв’язку з воєнними діями втратили житло або вимушені були змінити місце проживання після зміни територіальної підсудності судових справ судів тощо, посилюючи гарантії їх соціальної захищеності в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення держави.

3.4. Забезпечення судів та органів судової влади належними приміщеннями

Особливо гостро під час воєнного стану постає питання забезпечення судової гілки влади видатками розвитку в достатньому обсязі з метою приведення об’єктів системи правосуддя до належних умов, визначених державою. Критичною є ситуація в розрізі місцевих та апеляційних судів.

Згідно зі звітом про діяльність Державної судової адміністрації України за 2024 рік станом на 31 грудня 2024 року апеляційні та місцеві суди були забезпечені 773 будівлями / приміщеннями. Ураховуючи низку факторів, пов’язаних із безпекою, бойовими діями, тимчасовою окупацією територій (після 24 лютого 2022 року), 93 будівлі / приміщення судів не використовуються для здійснення правосуддя. Із 680 будівель / приміщень, у яких суди здійснюють судочинство (станом на 31 грудня 2023 року цей показник становив 697 будівель / приміщень), лише 32 % за основними параметрами максимально наближені до вимог, визначених державою.

За інформацією, розміщеною на вебсайті Державної судової адміністрації України, станом на 25 грудня 2025 року від початку повномасштабного збройного вторгнення Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року 176 приміщень 167 судових установ зазнали пошкоджень різного ступеня, аж до повного руйнування та розкрадання майна, з яких: 167 приміщень є судами (154 суди), 6 приміщень територіальних управлінь Державної судової адміністрації України та територіальних управлінь Служби судової охорони, 2 приміщення Національної школи суддів України та 1 приміщення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Детальну інформацію про пошкодження приміщень судових установ у розрізі областей розміщено на вебсайті Державної судової адміністрації України за посиланням: https://dsa.court.gov.ua/dsa/inshe/courts_buildings/1944360/.

Водночас варто зауважити, що Вища рада правосуддя під час бюджетних процесів на 2025 та 2026 роки неодноразово наголошувала представникам виконавчої та законодавчої гілок влади на необхідності забезпечення для органів судової влади видатків розвитку у достатньому обсязі з метою забезпечення їх належними приміщеннями й устаткуванням, а також відновлення зруйнованих і пошкоджених приміщень судових установ.

Зокрема, Вища рада правосуддя в публічному зверненні до Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України, ухваленому рішенням Вищої ради правосуддя від 11 вересня 2025 року № 1912/0/15-25 та консультативному висновку щодо проєкту Закону «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (від 15 вересня 2025 року, реєстраційний № 14000), затвердженому рішенням Вищої ради правосуддя від 30 вересня 2025 року № 2017/0/15-25, наголосила, що загальний обсяг доведених граничних показників видатків Державної судової адміністрації України не дає можливості передбачити видатки розвитку за загальним фондом. Законопроєктом № 14000 Державній судовій адміністрації України було передбачено капітальні видатки за рахунок спеціального фонду в сумі 442,4 млн грн, що становить 19 % від потреби. Відповідно Вища рада правосуддя зазначила про дефіцит фінансових ресурсів Державної судової адміністрації України на 2026 рік на видатки розвитку для забезпечення розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня в системі Державної судової адміністрації України належними приміщеннями, обладнанням, устаткуванням, а також для відновлення зруйнованих / пошкоджених приміщень судових установ в розмірі 1884,6 млн грн та висловила прохання підтримати збільшення, зокрема, зазначених видатків державного бюджету у проєкті закону про Державний бюджет України на 2026 рік.

Однак Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» видатки Державної судової адміністрації України за відповідним напрямом залишилися незмінними порівняно з текстом цього проєкту.

За інформацією Державної судової адміністрації України, у 2026 році за рахунок видатків державного бюджету заплановано проведення робіт з капітального ремонту у двох приміщеннях судів, а площа приміщень, у яких планується проведення робіт з реконструкції та реставрації, становить 3297,6 кв. метрів.

Відсутність протягом тривалого часу належного фінансування потреб місцевих та апеляційних судів у капітальних видатках призводить до поглиблення та накопичення наявних проблем щодо їх забезпечення належними приміщеннями.

У межах реалізації Вищою радою правосуддя та Державною судовою адміністрацією України повноважень щодо перерозподілу видатків між судами вдається оперативно реагувати на нагальні потреби судів у відповідному напрямі. Водночас такий підхід має ситуативний характер і не забезпечує системного вирішення порушеного питання.

Ураховуючи викладене, цей напрям фінансування судової влади потребуватиме значних капіталовкладень з метою забезпечення капітального будівництва, ремонту та реконструкції окремих приміщень судів, у тому числі приміщень, які перебувають в аварійному стані, пошкоджені чи повністю зруйновані внаслідок бойових дій, а також забезпечення судових установ технікою та обладнанням, необхідними для повноцінного їх функціонування.

3.5. Забезпечення інших видатків споживання судів, органів та установ системи правосуддя на достатньому рівні, що дасть змогу забезпечити їх стабільну роботу в умовах воєнного стану

Забезпечення на належному рівні потребують і видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв з метою уникнення можливих заборгованостей з їх оплати та ризику припинення надання відповідних послуг, видатки на забезпечення судочинства (на закупівлю паперу, марок, конвертів, канцелярського та іншого приладдя, на поштові відправлення, на оплату послуг інтернет-зв’язку, утримання оргтехніки, інформаційних систем, винагороду присяжним тощо) для унеможливлення порушення права громадян на доступ до правосуддя та створення гідних умов праці для працівників судової системи.

У зв’язку з недостатнім рівнем фінансування відповідного напряму бюджетування з метою оперативного врегулювання проблемних питань та прогалин фінансового забезпечення зазначених потреб судів Вища рада правосуддя спільно з Державною судовою адміністрацією України впродовж останніх кількох років реалізовує інструмент перерозподілу бюджетних коштів між судами переважно за рахунок понадпланових надходжень до спеціального фонду державного бюджету від сплати судового збору. Ураховуючи зовнішній вплив на обсяг надходжень спеціального фонду державного бюджету та його спрямування на забезпечення й інших нагальних потреб місцевих та апеляційних судів, у тому числі капітальних видатків, фінансування захищених статей видатків, зокрема видатків на оплату комунальних послуг і енергоносіїв, а також видатків на матеріально-технічне забезпечення функціонування судів має бути забезпечено за рахунок загального фонду державного бюджету.

3.6. Розвиток електронного судочинства

Згідно зі статтею 15¹ Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у судах, Вищій раді правосуддя, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, Державній судовій адміністрації України функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі – ЄСІТС).

У межах офіційних переговорів про вступ України до Європейського Союзу питання цифровізації судочинства визначається як одне з ключових питань реформування судової гілки влади.

З-поміж заходів, передбачених Дорожньою картою з питань верховенства права, є розроблення та затвердження Концепції та Дорожньої карти з розроблення інформаційно-технологічних рішень у судовій системі, розроблення та прийняття плану фінансування, визначення джерел фінансування, інституційних обов’язків і термінів, а також створення ефективної системи управління для реформування та підтримки інформаційних технологій (далі – IТ)  у системі правосуддя. Відповідальними виконавцями зазначених заходів визначено Вищу раду правосуддя, Державну судову адміністрацію України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України та Міністерство цифрової трансформації України.

Водночас цифровізація судової системи є однією з реформ, які мають бути проведені в межах компонента І Ukraine Facility (пункт 2.1 розділу 3 «Судова система» Плану для Ukraine Facility).

Через низку комплексних причин, зокрема недостатній рівень фінансування, на сьогодні повноцінне функціонування ЄСІТС не забезпечено – в експлуатацію введено лише окремі її підсистеми (модулі).

Упродовж 2023–2024 років у взаємодії Вищої ради правосуддя, Державна судова адміністрація України, Міністерства цифрової трансформації України та за сприяння Проєкту Європейського Союзу «Право-Justice» і програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Справедливість для всіх» було проведено технічний і функціональний аудити ЄСІТС, результати яких підтвердили технічну, архітектурну та функціональну невідповідність ЄСІТС поточним вимогам системи правосуддя, а також виявили недоліки у процесах координації, управління та підтримки ІТ судової влади.

Зважаючи на зазначене, Державна судова адміністрація України наказом від 2 грудня 2024 року № 534 затвердила Дорожню карту розвитку ІТ-рішень у судовій системі, а наказом від 30 квітня 2025 року № 178 затвердила Концепцію Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Згідно із цією Концепцією Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему (далі – ЄСІКС) визначено однією з найбільш складних і комплексних інформаційних систем у державі, що покликана забезпечити автоматизацію визначених законодавством процесів діяльності органів і установ системи правосуддя, зокрема документообігу, розгляду судових справ, складання оперативної та аналітичної звітності, інформаційного сприяння суддям.

Створити нову ЄСІКС замість ЄСІТС заплановано до 2028 року у два етапи:

етап 1 (2025–2026 роки) містить уже ініційовані проєкти розбудови ЄСІКС і забезпечує розроблення та впровадження ключової функціональності підсистеми «Електронний документообіг суду», низки підсистем і компонентів, що доповнюють пріоритетну функціональність ЄСІКС;

етап 2 (2026–2028 роки) передбачає доопрацювання додаткової та експериментальної частин функціональності ЄСІКС, зокрема на базі технологій великих даних та штучного інтелекту.

Водночас здійснення подальших реформ у галузі цифровізації судової влади потребує забезпечення їх фінансування.

У 2025 році фінансування реалізації нової Концепції ЄСІКС із державного бюджету не було передбачено. Це пов’язано з тим, що у 2024 році іноземні партнери України, насамперед програма Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), узяли на себе зобов’язання профінансувати подальше розроблення та впровадження ЄСІКС. Однак, за інформацією Державної судової адміністрації України, модернізація ЄСІТС, а фактично створення замість неї нової ЄСІКС, опинилась під загрозою внаслідок припинення фінансування відповідного проєкту з боку Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

З огляду на відсутність у 2025 році запланованого Галузевою програмою інформатизації Державної судової адміністрації України на 2025–2028 роки фінансування з боку міжнародних партнерів, а також отриману інформацію, що надалі міжнародної фінансової допомоги в реалізації заходів, передбачених програмою, надано не буде, Державна судова адміністрація України внесла необхідні зміни до програми, а саме: назву програми змінено на «Галузева програма інформатизації Державної судової адміністрації України на
2026–2029 роки», реалізацію заходів заплановано у 2026–2029 роках, джерелом фінансування визначено державний бюджет.

Щодо актуальних проблем цифровізації судової влади, сприяння вирішенню питання фінансування реалізації Концепції ЄСІКС у межах наданих повноважень, а також посилення міжвідомчої взаємодії з Державною судовою адміністрацією України для розроблення та впровадження ЄСІКС Вища рада правосуддя, зокрема, зверталася до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України та Міністерства цифрової трансформації України листом
від 25 червня 2025 року № 13693/0/9-25.

У публічному зверненні до Кабінету Міністрів України, ухваленому рішенням від 21 серпня 2025 року № 1771/0/15-25, Вища рада правосуддя зазначала, що своєчасна модернізація та цифровізація судової системи України є серед ключових пріоритетів на шляху України до Європейського Союзу, що знайшло своє відображення в Дорожній карті з питань верховенства права, відповідно, порушила питання про важливість вчасного оновлення матеріально-технічної бази як необхідної умови для впровадження єдиних електронних реєстрів, систем електронного документообігу та інших IT-рішень, що є нормою в європейських країнах.

Підсумовуючи, Вища рада правосуддя зауважує, що цифровізація судової системи України залишається пріоритетним напрямом на 2027–2029 роки, оскільки сприяє підвищенню ефективності судових процесів, прозорості та доступності правосуддя для громадян. Вчергове зауважуємо, що завершення
ІТ-модернізації створить умови для формування сучасної, технологічно спроможної судової системи, що відповідає міжнародним стандартам та підтримує імплементацію зобов’язань України у процесі інтеграції до Європейського Союзу. У цьому контексті стратегічне і прогнозоване планування бюджетних ресурсів на середньостроковий період забезпечить послідовну реалізацію цифрових ініціатив і сприятиме зміцненню інституційної спроможності судової влади.

3.7. Забезпечення діяльності Служби судової охорони

Безпечне та неупереджене правосуддя є чинником належного функціонування правової держави. Держава зобов’язана забезпечити особисту безпеку суддів і членів їхніх сімей, створити належні умови для функціонування суду та безпечного перебування в ньому працівників і громадян.

Питання гарантування безпечних умов для здійснення правосуддя, безпеки суддів, працівників апаратів судів, учасників судового процесу, актуальні в мирний час, в умовах війни набувають першочергового значення.

Статтею 160 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.

Відповідно до статті 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками. Співробітникам Служби судової охорони гарантується інший соціальний захист в обсягах та порядку, передбачених Законом України «Про Національну поліцію» для поліцейських, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на фінансування Служби судової охорони.

Низький рівень грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони, порівняно з поліцейськими, призводить до масових звільнень особового складу Служби судової охорони. Подальше масове звільнення співробітників Служби судової охорони може призвести до відсутності фізичної можливості продовжувати забезпечувати охорону приміщень і підтримання громадського порядку в окремих судах.

Нагальною проблемою є, зокрема, відсутність додаткових асигнувань для виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану», відповідно до рішень судів. З метою справедливого підходу та впорядкування процесу розподілу асигнувань Служба судової охорони запровадила та здійснює єдиний облік потреби в коштах на виконання рішень судів. Черговість виплат за рішеннями суду встановлюється за датою набрання законної сили рішенням суду.

Вища рада правосуддя у публічному зверненні до Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України (рішення від 11 вересня 2025 року № 1912/0/15-25) наголошувала, що Служба судової охорони функціонує в умовах тотального недофінансування та, як наслідок, відтоку професійних кадрів. Такий висновок зроблено за результатами ґрунтовного аналізу поточної діяльності служби, а також з урахуванням обсягу й складності завдань, покладених на неї державою, виконання яких за наявного рівня фінансового забезпечення істотно ускладнене.

Ураховуючи зазначене, невідкладне системне вирішення проблемних питань діяльності Служби судової охорони, що виникли передусім через недостатній рівень фінансування, є вкрай важливим аспектом її повноцінного функціонування з метою виконання обов’язку держави щодо забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, необхідності забезпечення в суді безпеки учасників судового процесу, підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду та охорони приміщень суду.

3.8. Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя

Відповідно до статті 129¹ Конституції України судове рішення є обов’язковим до виконання.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845, зі змінами.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень – за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Абзацом десятим пункту 25 зазначеного Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників визначено, що в разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою.

Державна судова адміністрація України є головним розпорядником бюджетних коштів, зокрема, за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» (далі – бюджетна програма 0501150). Отже, виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників судових органів і установ в системі Державної судової адміністрації України, здійснюється на підставі чинного законодавства України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 у межах передбачених бюджетних асигнувань на відповідний бюджетний період.

До Вищої ради правосуддя надходять непоодинокі звернення працівників судової системи щодо невиконання Державною судовою адміністрацією України судових рішень, ухвалених на їхню користь щодо виплати суддівської винагороди, грошового забезпечення тощо.

За інформацією Державної судової адміністрації України, в умовах відсутності належного фінансового забезпечення відповідного напряму видатків, зокрема, у 2025 році та з огляду на численні звернення від судів, органів та установ системи вона неодноразово зверталася до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету із пропозиціями щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у частині збільшення бюджетних призначень за бюджетною програмою 0501150. Подальші результати опрацювання цих пропозицій Міністерством фінансів України не дали бажаного результату.

Вища рада правосуддя під час бюджетного процесу
на 2026 рік у межах участі у визначенні видатків Державного бюджету України на 2026 рік на утримання судів, органів і установ системи правосуддя зверталася, зокрема, до Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України, зазначаючи про дефіцит фінансових ресурсів Державної судової адміністрації України на 2026 рік за напрямом виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів, працівників органів і установ системи правосуддя в розмірі 2305,5 млн грн та висловлювала прохання підтримати збільшення, зокрема, зазначених видатків державного бюджету у проєкті закону про Державний бюджет України на 2026 рік.

Проте Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» видатки Державної судової адміністрації України за бюджетною програмою 0501150 передбачено в розмірі 10,0 млн грн, що, за інформацією Державної судової адміністрації України, становить 0,4 % від потреби.

Подібне недофінансування судової влади створює перешкоди для виплати в повному обсязі заборгованості за рішеннями судів, ухваленими на користь суддів, працівників апаратів судів, працівників органів і установ системи правосуддя. За наведеною вище інформацією Державної судової адміністрації України, відповідний рівень фінансування зазначеного напряму видатків забезпечує виконання приблизно 14 рішень судів, винесених на користь суддів, та 17 рішень судів, винесених на користь працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя.

Крім того, за невиконання в добровільному порядку судом як боржником судового рішення, що набрало законної сили, законодавством встановлено заходи примусового виконання рішення, які вживаються державними виконавцями, зокрема заборону розпоряджатися та/або користуватися майном, що належить на праві власності, у тому числі коштами, стягнення виконавчого збору, штрафів.

Отже, належне фінансування видатків на виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя є не питанням доцільності, а безумовним обов’язком держави. Це має розглядатися як пріоритетний напрям під час формування бюджетних показників на 2027–2029 роки. Недостатність бюджетних призначень за цим напрямом фактично унеможливлює повне і своєчасне виконання рішень судів, що набрали законної сили. Така ситуація не лише порушує права конкретних осіб, на користь яких ухвалено рішення, а й створює системний ризик підриву авторитету судової влади та довіри до держави як гаранта виконання власних зобов’язань. Адже виконання судових рішень, ухвалених іменем України, є фундаментальною умовою дотримання принципу верховенства права.

4. Підсумки

Судова система України протягом останніх років працює в умовах серйозних кадрових, фінансових та організаційних викликів, що значно загострилися внаслідок повномасштабної війни. Забезпечення судів належними ресурсами є ключовою гарантією незалежності суддів та ефективності правосуддя, а також передумовою реалізації структурних реформ, спрямованих на післявоєнне відновлення та сталий розвиток держави.

Особливе значення це питання набуває в контексті виконання Дорожньої карти з питань верховенства права, Плану для Ukraine Facility та євроінтеграційного курсу України. Стабільне фінансування судової влади – це стратегічна інвестиція у зміцнення верховенства права, демократичні перетворення та майбутнє України як правової держави та повноправного члена Європейського Союзу.

Водночас Вища рада правосуддя вкотре зауважує на необхідності забезпечення фінансування ключових напрямів видатків за рахунок загального фонду державного бюджету. Надходження від сплати судового збору належить до спеціального фонду державного бюджету, витрати якого проводяться виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (стаття 23 Бюджетного кодексу України). З огляду на зазначене фінансове забезпечення захищених статей видатків (оплата праці, оплата комунальних послуг і енергоносіїв) за рахунок спеціального, а не загального фонду є неприйнятним, ураховуючи зовнішній вплив на обсяг надходжень у вигляді судового збору, зокрема можливість зменшення протягом бюджетного періоду його розмірів за деякими позиціями чи розширення пільг зі сплати судового збору. Більше того, в умовах воєнного стану прогнозування таких надходжень ускладнено, що створює додаткові загрози для забезпечення достатнього рівня фінансування судової гілки влади.

Виходячи із наведеного, з урахуванням пропозицій, які висловили головні розпорядники бюджетних коштів системи правосуддя, пріоритетними завданнями фінансового забезпечення судової гілки влади та її незалежності на 2027–2029 роки є:

заповнення вакантних посад суддів, особливо в місцевих та апеляційних судах, і завершення розпочатих конкурсних процедур із добору суддів, а також приведення фактичної чисельності працівників апаратів судів до нормативної з метою збалансування рівня навантаження;

забезпечення в повному обсязі видатків на виплату суддівської винагороди у порядку й розмірах, що визначені законодавством, забезпечення конкурентного та привабливого для представників юридичної спільноти розміру суддівської винагороди;

забезпечення видатків на заробітну плату працівникам апаратів (секретаріатів) судів, органів та установ системи правосуддя за рахунок загального фонду державного бюджету в розмірі, який дасть змогу сформувати й утримувати висококваліфікований штат органу, спроможний організовувати та забезпечувати надання публічних послуг у сфері правосуддя на рівні, що задовольняє суспільні очікування;

удосконалення підходів та стандартів щодо оплати праці державних службовців, а також працівників патронатних служб судів, органів та установ системи правосуддя, які відповідали б високим стандартам виконуваної ними роботи, забезпечували гідний рівень заробітної плати й унеможливлювали плинність і нестачу досвідчених кадрів у судовій системі;

забезпечення видатків на нарахування на фонд оплати праці у визначеному законодавством розмірі;

забезпечення збільшення фінансування державної житлової програми «єОселя» з метою включення до переліку пільгових категорій осіб, які в межах цієї програми зможуть претендувати на доступне іпотечне кредитування за фіксованою річною ставкою 3 % у гривні, суддів, працівників апаратів (секретаріатів) судів, органів та установ системи правосуддя, а також членів їх сімей;

забезпечення в повному обсязі видатків на оплату комунальних послуг і енергоносіїв та належного фінансування інших поточних видатків на здійснення судочинства;

забезпечення функціонування ЄСІКС;

забезпечення судів, органів та установ системи правосуддя сучасними технічними засобами й обладнанням з метою їх повноцінної діяльності та належного ведення судового процесу;

облаштування приміщень судів, органів та установ системи правосуддя відповідно до нормативно визначених вимог, забезпечення у приміщеннях, у яких розташовані суди, у кабінетах суддів і працівників апаратів судів належних умов для здійснення судочинства, а також забезпечення відновлення приміщень судових установ, пошкоджених чи повністю зруйнованих унаслідок бойових дій;

забезпечення повного та своєчасного фінансування видатків на виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя з метою уникнення випадків порушення прав осіб, на користь яких ухвалено такі рішення.

Згідно з пунктом 5 резолютивної частини рішення Рахункової палати від 11 листопада 2025 року № 27-2 «Про розгляд Звіту про результати аудиту діяльності (ефективності) на тему “Організаційне забезпечення діяльності органів судової влади”» Міністерству фінансів України рекомендовано вжити заходів щодо забезпечення під час формування орієнтовних граничних показників видатків державного бюджету для органів судової влади дотримання вимог частини другої статті 146 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо повного та своєчасного фінансування судів.

Ураховуючи викладене, з метою дотримання вимог статті 130 Основного Закону України щодо забезпечення державою фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів Вища рада правосуддя просить Уряд України врахувати зазначені пропозиції щодо пріоритетних завдань фінансового забезпечення судової гілки влади та її незалежності під час підготовки Бюджетної декларації на 2027−2029 роки та формування показників державного бюджету на відповідні роки з огляду на обґрунтовану потребу у фінансуванні головних розпорядників бюджетних коштів системи правосуддя – Вищої ради правосуддя, Верховного Суду, Державної судової адміністрації України, Вищого антикорупційного суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду.

Вища рада правосуддя