Про це зазначив виконувач обов’язків Голови Вищої ради правосуддя Віталій Саліхов під час X Міжнародного судово-правового форуму, організованого виданням «Юридична практика». Учасники форуму обговорили питання вдосконалення дисциплінарних процедур, конкурсного добору суддів, законодавчі шляхи вирішення проблеми «суддів-п’ятирічок» та пріоритетні завдання підготовки суддів під час воєнного стану.

Віталій Саліхов розповів про актуальні питання щодо векторів удосконалення дисциплінарних процедур та перспективи запровадження інституту дисциплінарних інспекторів.

Він зазначив, що проведення якісної судової реформи в Україні спрямовано, перш за все, на очищення судової влади, відновлення довіри громадськості до судів та забезпечення існування незалежного суду в Україні. Водночас наголосив, що на сьогодні надзвичайно важливо ретельно проаналізувати наслідки попередніх реформ.

Віталій Саліхов зауважив, що безперебійна робота судової влади в умовах воєнного стану є надзвичайно важливою з огляду на завдання і виклики, які постали перед Україною та системою правосуддя,   у тому числі у зв’язку з військовою агресією з боку російської федерації.

За його словами, Європейська комісія «За демократію через право» (Венеційська Комісія) під час експертного аналізу законопроєктів у своїх висновках неодноразово наголошувала на важливості належного аналізу ситуації щодо проведення реформ та необхідності прозорого діалогу з усіма зацікавленими сторонами.

Формування служби дисциплінарних інспекторів

Віталій Саліхов нагадав, що 5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів. Цим Законом передбачено, що дисциплінарний інспектор ВРП є учасником дисциплінарної справи.

Члени Ради обговорили проблемні питання, пов’язані із запровадженням інституту дисциплінарних інспекторів, зокрема диспропорцію між покладеними на дисциплінарних інспекторів обов’язками, відповідальністю, статусом і розміром заробітної плати. Законодавством також визначені високі кваліфікаційні вимоги до кандидатів (стаж професійної діяльності у сфері права не менше п’ятнадцяти років, з яких не менше восьми років сукупного стажу роботи на посадах судді, прокурора, адвоката), обсяг повноважень, а також віднесення Кабінетом Міністрів України посади до підкатегорії посад державних службовців «В1».

Як зауважив Віталій Саліхов, саме на дисциплінарних інспекторів покладатиметься обов’язок щодо первинного оброблення дисциплінарних скарг.

«Наразі у Вищій раді правосуддя майже 7000 нерозглянутих дисциплінарних скарг стосовно суддів, і ця кількість постійно зростає. Тому питання добору дисциплінарних інспекторів постає особливо гостро. ВРП розроблено проєкти актів, які забезпечать належне функціонування служби дисциплінарних інспекторів відповідно до вимог законодавства та дадуть їй можливість розпочати роботу.

Водночас затвердження структури і штатного розпису Вищої ради правосуддя, Положення про службу дисциплінарних інспекторів, Положення про автоматизовану систему розподілу справ, внесення змін до Регламенту Вищої ради правосуддя, призначення керівника служби дисциплінарних інспекторів можливі лише після формування повноважного складу ВРП.

Таким чином, відповідно до Закону № 1635-IX служба дисциплінарних інспекторів не запрацює до формування повноважного складу Вищої ради правосуддя.

З метою прискорення вирішення цього питання ВРП ініціювала пропозиції щодо внесення відповідних законодавчих змін, але, на жаль, це питання не вирішено. Хоча варто погодитись із законодавцем, що до сформування повноважного складу Вищої ради правосуддя питання щодо шляхів запуску роботи служби дисциплінарних інспекторів є дискусійним.

До початку воєнних дій питання щодо запровадження інституту дисциплінарних інспекторів обговорювалося з міжнародними партнерами, які схвально висловилися щодо цього. ВРП готова зробити все для запуску діяльності служби дисциплінарних інспекторів і перевірити,  як буде працювати ця система, з метою можливого подальшого вдосконалення», – зазначив Віталій Саліхов.

Конкретизація підстав дисциплінарної відповідальності суддів

Виконувач обов’язків Голови ВРП зауважив, що наразі чинним законодавством достатньо детально визначений перелік підстав дисциплінарної відповідальності суддів, зокрема, частиною першою статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено більш ніж два десятки різноманітних порушень, вчинення яких є підставою для дисциплінарної відповідальності судді. На його переконання, вдосконалення відповідних норм законодавства має унеможливити різне їх тлумачення та неоднакове застосування.

«Вища рада правосуддя в межах виконання повноважень щодо узагальнення пропозицій судів, органів та установ системи правосуддя стосовно законодавства щодо їх статусу та функціонування, судоустрою і статусу суддів звернулась до голів апеляційних судів із проханням висловити пропозиції щодо необхідності зміни / уточнення підстав дисциплінарної відповідальності суддів, у тому числі з урахуванням особливих періодів (воєнний чи надзвичайний стан, пандемія тощо) та кращих зарубіжних практик.

Основний напрям – обмеження і конкретизація підстав дисциплінарної відповідальності суддів. Це питання потребує обговорення з Верховним Судом, Радою суддів України, суддями.

Усі пропозиції судів будуть ретельно опрацьовані Вищою радою правосуддя та підлягатимуть додатковому обговоренню перш ніж Рада звертатиметься, за можливості, до уповноважених суб’єктів щодо розроблення і розгляду ініціативи про внесення змін до законодавства», – наголосив Віталій Саліхов.

Вища рада правосуддя