Під час міжнародної конференції «Національні суди та ЄСПЛ: роль кожного, взаємодія, діалог» відбулося обговорення питань виконання рішень ЄСПЛ, формування ефективних засобів юридичного захисту та розвитку національної судової практики.

Захід об’єднав представників ключових інституцій судової влади України, міжнародних організацій, суддів, науковців та експертів для обговорення ролі практики Європейського суду з прав людини у розвитку національного правосуддя.

У своєму виступі Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик звернув увагу, що судова система України тривалий час функціонує в умовах значного кадрового дефіциту, нестачі ресурсів та системного недофінансування, що особливо загострилося в період повномасштабної війни. Водночас, за його словами, перед судовою владою постають нові завдання — забезпечення безперервності правосуддя, цифровізація судових процесів та оптимізація мережі судів.

Григорій Усик наголосив, що попри складні обставини Україна продовжує реалізовувати євроінтеграційний курс та впроваджувати стандарти Ради Європи у сфері правосуддя. У цьому контексті він особливо підкреслив значення практики Європейського суду з прав людини для формування якісної та справедливої судової системи.

Зокрема, він згадав знакові рішення ЄСПЛ, які вплинули на реформування судової влади в Україні, серед яких справа «Олександр Волков проти України», що стала основою для створення нової моделі органів суддівського врядування, та справа «Юрій Миколайович Іванов проти України», яка виявила системну проблему невиконання судових рішень і започаткувала реформу виконавчого провадження.

Григорій Усик зазначив: «Можна приводити ще багато прикладів того, як рішення Європейського суду справ людини стали одним із основних чинників трансформації української системи правосуддя, адже в цих рішеннях були виявлені системні, структурні проблеми, що потребували глибинних змін. І саме головне, що ці рішення не лише констатували факти порушення прав людини, а й визначали шляхи і напрямки вдосконалення законодавства, реформування державних органів, вирішення процедурних питань. Зазначене дає підстави стверджувати, що подальше реформування судової системи України має спиратись на системну інтеграцію практики Європейського суду з прав людини в національне законодавство».

Окремо він акцентував на ролі Вищої ради правосуддя у забезпеченні незалежності суддів та формуванні доброчесного суддівського корпусу, підкресливши, що діяльність цього органу значною мірою базується на стандартах ЄСПЛ.

Практика ЄСПЛ вплинула і на розуміння ролі і статусу Вищої ради правосуддя в дисциплінарному провадженні стосовно суддів.

ЄСПЛ послідовно відстоює позицію, відповідно до якої органи, які здійснюють дисциплінарні стягнення щодо суддів, кваліфікуються як суди в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вища рада правосуддя системно застосовує практику ЄСПЛ в дисциплінарних провадженнях. Зокрема, при розгляді дисциплінарних справ керується сформованим у практиці ЄСПЛ трискладовим тестом допустимості втручання у приватні права особи, а саме, чи ґрунтується таке втручання на вимогах закону, чи переслідує воно легітимну мету, тобто чи є необхідним в демократичному суспільстві, та чи є воно пропорційним.

Зокрема, встановлює, чи ґрунтується відповідне втручання на чітких передбачених нормах національного законодавства, чи переслідує легітимну мету, якою є забезпечення авторитету і довіри до правосуддя, а також обраний захист є співмірним до цієї мети.

Такий підхід забезпечує ґрунтовність дисциплінарних рішень, їх відповідність стандартам Європи та мінімізує ризики непропорційного втручання в статус і незалежність суддів, зазначив Григорій Усик.

Він також звернув увагу, що відповідно до практики ЄСПЛ, не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені в кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися в контексті службової етики, навіть якщо особа була в кримінальному провадженні виправданою або кримінальне провадження було закрите.

Також Голова Вищої ради правосуддя наголосив на важливості відновлення справедливості, зокрема для осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії, та підкреслив необхідність невідворотності відповідальності за воєнні злочини.

На завершення Григорій Усик висловив вдячність організаторам заходу та наголосив на важливості таких платформ для професійного діалогу.

За підсумками конференції учасники відзначили важливість подальшого зміцнення співпраці між національними судами та Європейським судом з прав людини, а також системного впровадження його практики як основи для розвитку верховенства права в Україні.

У рамках конференції з доповідями виступили Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, Голова Європейського суду з прав людини Маттіас Гійомар, в.о. Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, Голова Вищого антикорупційного суду Ігор Строгий, член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Роман Бабій, суддя Європейського суду з прав людини Микола Гнатовський, керівник відділу Департаменту виконання рішень ЄСПЛ Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Павло Пушкар (онлайн), Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко, судді Верховного Суду, представники Генпрокуратури, науковці.

Від Вищої ради правосуддя у заході також взяли участь члени ВРП Ольга Попікова та Сергій Бурлаков.

* * *

Міжнародна конференція, яка відбулася 15 квітня 2026 року, організована Верховним Судом спільно з Департаментом співробітництва Ради Європи з питань прав людини та правосуддя в межах проєктів «Підтримка України у впровадженні стандартів Ради Європи щодо судової влади» та «Удосконалення судових та позасудових засобів захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні».

Трансляція конференції доступна на ютуб-каналі Верховного Суду – https://www.youtube.com/watch?v=5LaafkgWHBw.