Практика ЄСПЛ має застосовуватися в Україні не формально, а як повноцінний інструмент захисту прав людини та розвитку національної правової системи. Для цього необхідно глибоко розуміти підходи ЄСПЛ, аналізувати релевантність його рішень і враховувати постійний розвиток європейської юриспруденції. Про важливість такого підходу зазначив суддя Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич під час виступу на курсі «Критерії прийнятності заяв, поданих до ЄСПЛ», організованому проєктом Ради Європи «HELP (Освіта в галузі прав людини для представників юридичних професій) для України, в тому числі під час війни. Фаза ІІ».

Суддя зосередився на трьох ключових блоках питань: загальних підходах до застосування практики ЄСПЛ у національному судочинстві, консультативних висновках за Протоколом № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та механізмах перегляду рішень національних судів у зв’язку з рішеннями ЄСПЛ.

Спікер наголосив, що Конвенція є інструментом, який має тлумачитися з урахуванням сучасних умов та розвитку суспільства. Він звернув увагу, що сама Конвенція є відносно компактним документом, однак практика ЄСПЛ сформувала масштабний масив правових позицій, які перебувають у розвитку. Саме тому юристи не можуть обмежитися лише здобутими раніше базовими знаннями, адже практика ЄСПЛ еволюціонує та потребує постійного професійного аналізу.

Віталій Уркевич пояснив значення принципу автономного тлумачення понять у практиці ЄСПЛ. За його словами, Суд самостійно визначає зміст таких понять, як, наприклад, «майно», «кримінальне обвинувачення» чи «цивільні права», виходячи з власних підходів та усталеної практики. Такий механізм унеможливлює звуження змісту охоронюваних прав людини на національному рівні шляхом встановлення особливостей законодавчого регулювання.

Доповідач також звернув увагу на нормативне закріплення застосування практики ЄСПЛ в Україні. Він нагадав, що після ратифікації Конвенції у 1997 році Україна ухвалила Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», який визначив практику ЄСПЛ джерелом права. Суддя зауважив, що застосуванню підлягають рішення не лише щодо України, а й стосовно інших держав, адже всі вони формують єдину систему європейських стандартів захисту прав людини.

Приділив увагу спікер і роботі з текстами рішень ЄСПЛ та їх перекладами. Він наголосив на важливості використання офіційних перекладів, а також необхідності звернення до оригінальних текстів рішень у разі виникнення розбіжностей. Суддя акцентував, що сучасні технології значно спростили доступ до практики ЄСПЛ, а українські юристи мають активно використовувати офіційні ресурси Суду.

У цьому контексті Віталій Уркевич відзначив роль Платформи обміну знаннями ЄСПЛ-KS (Knowledge Sharing Platform-ECHR), українську версію якої було презентовано у 2025 році за підтримки Верховного Суду та міжнародних партнерів.

Під час лекції суддя наголосив, що звернення до практики ЄСПЛ є доречним насамперед у випадках, коли національне законодавство не містить чіткого регулювання або коли йдеться про оціночні поняття, зміст яких уже розкрито у практиці Суду. Він підкреслив необхідність оцінки релевантності рішень ЄСПЛ до конкретних правовідносин, а також важливість врахування національного законодавства тієї держави, щодо якої було ухвалене відповідне рішення.

Окремий блок виступу був присвячений консультативним висновкам за Протоколом № 16 до Конвенції. Суддя розповів про перше звернення Великої Палати Верховного Суду до ЄСПЛ щодо тлумачення змісту права на житло та меж юрисдикції національних судів у спорах, пов’язаних з використанням майна релігійних організацій.

Віталій Уркевич пояснив, що питання виникло у зв’язку зі спорами щодо виселення осіб із приміщень релігійних організацій та визначенням того, чи можуть такі спори розглядатися державними судами. ЄСПЛ у консультативному висновку звернув увагу на необхідність оцінки фактичного зв’язку особи з таким приміщенням як житлом, а також підтвердив можливість судового захисту в разі, якщо йдеться про реалізацію прав, гарантованих Конвенцією.

Суддя зазначив, що це звернення стало важливим для розвитку механізму консультативних висновків, адже ЄСПЛ визнав порушені Верховним Судом питання визначальними для розвитку європейської правової практики.

Крім того, Віталій Уркевич повідомив про нове звернення Верховного Суду за консультативним висновком до ЄСПЛ щодо пропорційності фінансових санкцій у податкових спорах. Йдеться про ситуації, коли передбачені законом штрафи можуть фактично призводити до припинення діяльності підприємства, що порушує питання справедливого балансу між публічними інтересами держави та правами суб’єктів господарювання.

Значну частину виступу суддя присвятив національному механізму перегляду судових рішень у зв’язку з рішеннями ЄСПЛ. Він наголосив, що виключні повноваження щодо такого перегляду належать ВП ВС. За словами спікера, основною метою такого провадження є максимально можливе відновлення порушених прав заявника.

Віталій Уркевич детально пояснив порядок подання заяв про перегляд, строки звернення та особливості розгляду таких справ. Він підкреслив, що звернутися із заявою може лише особа, на користь якої ухвалено рішення ЄСПЛ, оскільки Суд оцінює обставини конкретної справи.

Також суддя навів низку прикладів із практики ВП ВС щодо виконання рішень ЄСПЛ в адміністративних, господарських і цивільних справах, а також у кримінальних провадженнях. Він звернув увагу, що під час такого перегляду Верховний Суд має знайти баланс між необхідністю виконання рішення ЄСПЛ, принципом правової визначеності та можливістю реального поновлення порушених прав.

Презентація Віталія Уркевича – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezent2026/Implement_prakt_ESPL_05_2025.pdf  .

Захід організовано у співпраці з Вищою школою адвокатури НААУ та Координаційним центром з надання правничої допомоги.

Фото надали організатори.

Верховний Суд